ПРИШИТИЙ

як (мов, ні́би і т. ін.) приши́тий на кому—чому і без додатка. 1. Добре, міцно тримається на чомусь; вправний, красивий і т. ін. (про кого-небудь). Але він вже на коні — на коні як пришитий… (Д. Мордовець). 2. зі сл. сиді́ти, ходи́ти і т. ін. Не відступаючи від когось, не виходячи звідкись; постійно. (Дранко (кричить у себе на дворі):) І слухати не хочу! Знаю, які печериці підеш збирати! Сиди мені у хаті, як пришита! (М. Кропивницький); Поївши, Софія заходилася прибирати в кімнаті. Микола ходив за нею, як пришитий (А. Дімаров); Їй не страшно було, коло неї, мов пришитий… провожатий, що не один чи два вечори знай проводив її до самої хати (Панас Мирний).