ПРИЦІЛЮВАТИСЯ

приці́люватися / приці́литися о́ком. 1. Оглядаючи щось, міркувати про його місце, розмір, вагу і т. ін. Розставляла (Устина) пляшки з вином, ставила блюдечка з паюсною ікрою та дорогі рибні консерви, прицілювалась оком, де б краще поставити власного виготовлення салат (Д. Бедзик). 2. на кого—що. Спрямовувати погляд на кого-, що-небудь, при цьому зважуючи, оцінюючи щось. — А тобі не спиться, Маріє? — спитав Жменяк, примруживши одне око, а другим (оком) прицілившись на молоду ще вдовицю (М. Томчаній).