ПРИЦІЛИТИСЯ

приці́люватися / приці́литися о́ком. 1. Оглядаючи щось, міркувати про його місце, розмір, вагу і т. ін. Розставляла (Устина) пляшки з вином, ставила блюдечка з паюсною ікрою та дорогі рибні консерви, прицілювалась оком, де б краще поставити власного виготовлення салат (Д. Бедзик). 2. на кого—що. Спрямовувати погляд на кого-, що-небудь, при цьому зважуючи, оцінюючи щось. — А тобі не спиться, Маріє? — спитав Жменяк, примруживши одне око, а другим (оком) прицілившись на молоду ще вдовицю (М. Томчаній).

ці́литися / приці́литися в то́чку. Говорити або робити саме те, що потрібне, своєчасне, відповідає конкретній ситуації. — А ви, колего, бачу, не один пуд солі з’їли на посадках — прицілились саме в точку (І. Гребенюк).