ПРИЦІЛ

бра́ти / взя́ти на му́шку (на приці́л) кого, що. 1. Зосереджувати увагу на кому-, чому-небудь, спостерігати, стежити за кимсь, чимсь. Собак вони своїми іклами одним ударом січуть на бефстроганов, а охотник (мисливець), як побачить сікача, зараз бере на мушку або дуба, або грушу і сидить там тихий, як горличка (Остап Вишня); Його призвичаєні очі на ходу оглядали вітрини магазинів і брали на приціл найнеобхіднішу річ (І. Сочивець); Хто такий? Яка потреба поспішати з відповіддю? Перше ніж відповісти — слід подумати, оговтатись. Бачу — ті, що взяли мене на приціл,— не сільські, незнайомі (Ю. Збанацький). 2. кого. Різко критикувати, викривати, висміювати кого-, що-небудь. Всміхаючися тихо-мирно, Кашкет насунувши на лоб, На мушку ви (Остап Вишня) берете вірно Головотяпів і нероб (М. Рильський); Там візьмуть тебе на мушку За курчат, за поросят. Одмолотять, знімуть стружку, І — газуй собі назад! (С. Олійник); Зашушука

трима́ти на му́шці (на приці́лі) кого, що. Не випускати кого-, що-небудь з уваги; весь час стежити за кимось, чимось. — Боюся, що нашого приблуду теж на мушці тримають,— чи застерігаючи Андрія, чи жаліючи, вставив про Голощука Кіндрат (М. Іщенко); (Бондар:) На всі заставки давай, Григорію! І ти, Мар’яно, крила розправляй. Дивіться мені, бригадири-агрономи, я вас на мушці триматиму (М. Зарудний); Левко Іванович постійно тримав Єгипту на прицілі (О. Гончар); Сатира тримає на прицілі найрізноманітніші хиби морального, етичного, побутового характеру (З журналу).