ПРИТЯГУВАТИ

притяга́ти (притя́гувати) (до се́бе) о́чі (по́гляд, зір і т. ін.) чиї (чий), які (який), кого і без додатка. Привертати чиюсь увагу, вабити. Оселедець, бринза притягували голодні очі косарів (К. Гордієнко); Любов Прохорівна притягала до себе заздрі погляди (Іван Ле); Ненароком зелене вікно притягає зір (Н. Рибак).

притяга́ти (притя́гувати) / притягти́ (притягну́ти) за воло́сся (за ву́ха) що. Невиправдано, безпідставно виставляти, показувати що-небудь. Мене люди зовсім не за самий вірш лають, а за те, що я мало ідейна, чи то пак — мало тенденційна, але мені здається, що коли я буду тенденцію за волосся притягати, то всім буде чутно, як її волос тріщатиме нещасний (Леся Українка).

притя́гує / притягло́ живі́т (живота́) до спи́ни в кого, кому і без додатка, безос. Дуже хочеться їсти комусь; хтось зголоднів. Хтось помішує ложечкою в склянці чай. Скло дзвенить тонко, знайомо, і від того ще більше притягує живіт до спини (Ю. Збанацький); Хіба ж і не щастя після пісної дороги, після сухарів та цибулі, від яких йому вже до спини притягло живота, натьопатись нарешті смачного гарячого борщу (О. Гончар).