ПРИТЧА

при́тча во язи́цех чия, кого і без додатка, перев. зі сл. ста́ти, бу́ти, книжн. Те (рідше той), про що (про кого) всі говорять; предмет розмов. Довелось самому розкидати (добро) .. І притчею во язицех стати Добрим людям (Т. Шевченко); У розпал веселощів дістає томик Гегеля, який уже став притчею во язицех терехівчан, примощується в кутку, читає (В. Дрозд); Зростає кількість протиправних дій .. Ну, а рекет став мало не притчею во язицех (З журналу).