ПРИНЕСТИ

лиха́ годи́на несе́ / занесла́ (принесла́, приволокла́ і т. ін.) кого, зневажл. Уживається для вираження незадоволення з приводу прибуття когось небажаного куди-небудь або небажаного пересування кого-небудь кудись. Завалували собаки у дворі.— Когось несе лиха година! — промовив він і знову принявся (прийнявся) за чай (Панас Мирний); Занесла мене лиха година в невеличкий повітовий город N (В. Винниченко); І принесла-таки лиха година .. отого непросипленного п’янюгу,— зашепотів Єремія до Гризельди (І. Нечуй-Левицький); Прийшов (Осел). А Громовик до його (нього) обізвавсь: “Чого це ти тут опинився? І як це ти сюди пропхавсь?” “Приволокла лиха година!” (Л. Глібов).

лихи́й несе́ / прині́с (поні́с) кого, що, зневажл. Уживається для вираження незадоволення з приводу небажаної появи кого-, чого-небудь або небажаного руху кудись; іде хтось. Аж ось лихий царя несе З законами, з мечем, з катами (Т. Шевченко); (Марися) Хотіла вчора увечері вийти до Миколи, аж тут лихий приніс письмоводителя (І. Карпенко-Карий).

ли́хо несе́ / принесло́ кого, що, зневажл. Уживається для вираження незадоволення з приводу небажаної появи кого-, чого-небудь або небажаного руху кудись; іде хтось. — Лихо несе їх. Уже близько. Всім залишатись на своїх місцях. І ні звуку! (З журналу). ли́хо надно́сить. Аж тут лихо надносить комісара. Панотець його знає (Л. Мартович).

нести́ (кла́сти, ки́дати і т. ін.) / принести́ (покла́сти, ки́нути і т. ін.) що на вівта́р чого, уроч. Жертвувати чим-небудь, самовіддано працювати в ім’я чогось. Сорок літ, все життя, тіло й душу свою несла.. (артистка) на вівтар того, що “так безмежно любила” (Остап Вишня); Звання присвоєне промисловцеві Гаврошу Клумакі, який поклав так багато сил на вівтар вітчизни (С. Скляренко); У серці народнім не стихають біль і туга за синами й дочками, що поклали своє життя на вівтар Вітчизни в ім’я великої Перемоги (З газети).

принести́ в пелені́ (у припо́лі) кого, несхв. Народити позашлюбну дитину. Багачі своїми поглумками проходу не давали: — Дождалась? Ждала мати червінців таврійських, а дочка натомість байстря в пелені принесла! (О. Гончар); Офіцерик потім кудись завіявся.., а бідна попівна принесла оцього студента в приполі (Ю. Збанацький).

прино́сити (склада́ти) / принести́ (скла́сти) на ві́вта́р (на олта́р) чого, чий, що, уроч. Віддавати, не шкодуючи, найдорожче в ім’я великої мети, суспільних ідеалів тощо. У передсмертній записці вони (герої-панфіловці) писали: «Ми приносимо своє життя на олтар Вітчизни» (З газети); Тобі (Україні) несу я сили всі, що маю; І працю тиху, і мої пісні На вівтар твій побожно я складаю (В. Самійленко).

соро́ка на хвості́ (на крилі́) принесла́ що і без додатка. Кому-небудь стало відомо про щось (вживається при небажанні повідомляти джерело інформації). — Ви се як знаєте? — здивувалася Настя. — Сорока на хвості принесла? — Ні, не сорока, а Мошко; Мошко все знає (О. Кониський); — В вас, мамо, був Ломицький? — А тобі вже сорока на хвості принесла звістку? — сказала мати (І. Нечуй-Левицький); — Дядьку Себастіяне, у вас під шинелею стеєр? — А ти звідки знаєш? — дивується чоловік.— Сорока на крилі принесла (М. Стельмах).

чорт (ді́дько, нечи́стий і т. ін.) несе́ / прині́с (поні́с); нечи́ста (си́ла) / несе́ принесла́ (понесла́) кого, грубо. Уживається для вираження незадоволення з приводу небажаної появи кого-небудь десь або неприємних наслідків чийогось приходу кудись. Стукіт у двері. Всі обертаються. (Шалімов:) Ще когось чорт несе (І. Кочерга); — Та хто іде? — Максим! Який Максим?.. Ой горе… Дідько знов несе… (М. Стельмах); Яєць… нанесла (качка). За дітей помовка. Аж нечистая несе Голодного вовка (С. Руданський); — Німців чорт приніс — і ті нас не минули. Двоє курей були — постріляли (Ю. Збанацький); — Я не бачу тут нічого незвичайного, крім пороху і вибоїн. Чорт мене поніс у цю діру (О. Довженко); Нечистий поніс мене восени в гості до куми на перець (І. Нечуй-Левицький); — І звідкіль принесла його нечиста сила! — казали другі.— Тільки де два-три чоловіки зійдуться, то вже й його чортяка хоч-нехоч внесе туди! Не дав нач