ПРИЙТИСЯ

до сло́ва прийшло́ся, безос. Випала нагода сказати щось додати що-небудь до сказаного. За вечерею розмови точилися всякі, а далі якось до слова прийшлося — похвалився Андрійко, які ковзани в подарунок на свято прислав Павлушці вчителевому дядько його з міста (А. Головко); — Та я хіба що? — заїкуючись, виправдувався знічений Харитон. — Хіба ж я проти? То тільки до слова прийшлося. Язик не туди повернувся, казавши… (Ю. Смолич).

прийти́ся до душі́ (до смаку́) кому. Відповідати чиїмсь нахилам, природним здібностям, інтересам і т. ін.; сподобатися комусь (перев. про що-небудь). Якщо робота прийшлася до душі, людина .. віддається їй уся, вболіває за доручену справу (П. Оровецький); Потім їй попалась в руки історія і так само не прийшлася їй до смаку (І. Нечуй-Левицький). прихо́дитися до смаку́. Життя (міське) ще менше приходилось йому до смаку (І. Франко). прийти́ до душі́. Чи так вона всім до душі прийшла, чи не було їм тоді чого іншого розважитись, тільки так комахою й налазять (паничі) і налазять (Марко Вовчок). прийти́ся по душі́. Випили (гості) й варенухи. Посмакували. По душі прийшлась (Д. Мордовець).

прийти́ся до па́ри. Сподобатися одне одному; покохатися. — Будемо ж добре та й добре гуляти на весіллі! Нехай Господь парує, коли собі прийшлись до пари! (П. Куліш).

прийти́ся до се́рця (рідше по но́рову) кому. Дуже сподобатися (про кого-небудь). І Чайці, і Соколову майор Савченко відразу ж прийшовся до серця (В. Собко); Поїхали у Дубинівку свататься: там, бачите, хлопцю дівчина прийшлась по норову. Батько і не перечив (Нар. опов.).

со́лоно прихо́диться / прийшло́ся кому, безос. Хтось перебуває у важких умовах, у скрутному становищі; нелегко комусь. У Галичині років з п’ятсот тому назад .. солоно приходилось руському народові, котрий звали вони (князі та бояри) смердами (М. Драгоманов); Вийшли (солдати) до ротного, сміються, дякують Максимові, що, коли б не він, дуже б солоно прийшлося… (Панас Мирний).

як (коли́) прихо́диться / прийшло́ся до чо́го (до ді́ла), безос. За умови, що треба діяти, робити щось; при потребі, при можливості. Треба, щоб і ми любили один одного .. коли до чого приходиться, один за одного страждали і біду терпіли (Г. Квітка-Основ’яненко); Спитаєшся пня й колоди, як прийдеться до чого (М. Номис); От наші критики не такі лицарі і коли приходиться до діла, то ставлять в одну лінію і поетів і поетес (Леся Українка); — Цілий рік трубили про ту кукурудзу, а як до діла прийшлося, то всі по кущах!.. (В. Кучер).

як прийде́ться. Відповідно до обставин; абияк, сяк-так. Дівчата, було, подоять то пізно, то рано, а увечері як прийдеться. Молоді! Вони спішать погуляти (Нар. опов.)