ПРИЙМАТИ

бра́ти (прийма́ти) / взя́ти (прийня́ти) (бли́зько) до (свого́) се́рця що. 1. Болісно сприймати, переживати що-небудь. — Маріє, не бери собі того так до серця… Плачем лиха не виплачеш (Р. Іваничук); // Перейматися чимсь, співчутливо ставитися до чого-небудь. Мирослава .. дуже любила брата та і всю його родину. І інтереси їх близько брала до серця (А. Головко); Вислухуючи мої дитячі скарги, вона завжди близько приймала їх до свого серця, умовляючи мене не звертати на те уваги (Панас Мирний). 2. Ставитися до чого-небудь з інтересом, надаючи йому великого значення. Мудрість Данте Шевченко так близько бере до серця тому, що доля італійського поета схожа була на його власну (З журналу); (Едіта:) Я мушу вам признатись, що я на сина втратила надію. Він слів моїх до серця не приймає (Леся Українка).

душа́ не прийма́є чого і без додатка. Не хочеться чого-небудь (їсти, пити і т. ін.). Їв би очима, та душа не приймає (Укр.. присл..); (Солдат:) Як надивишся зранку, як знущаються з бідних людей, то повір, що не те що обіду, а навіть махорки не приймає душа (О. Левада).

земля́ не прийма́є кого і без додатка. 1. Хто-небудь не може бути похованим через велику кількість загиблих. — Нас тут триста, як скло, товариства лягло! І земля не приймає (Т. Шевченко). 2. Хто-небудь не може бути похованим через великі гріхи, злочини. А ворогам народу, тим, що обдурюють його в газетах і оббивають пороги німецьких гестапо,— живодерам передай, що краще було б їм на світ не родитись, ... що їх не прийме земля наша (О. Довженко).

прийма́ти / прийня́ти бій. Вступати в гарячу суперечку, в полеміку з кимсь; сперечатися, боротися і т. ін. (Ольга Антонівна:) Я скажу, що тебе нема, що ти хворий. (Лисенко:) Ні, не треба… Я прийму бій. Все одно з ними треба колись схрестити мечі (Ю. Мокрієв).

прийма́ти / прийня́ти всерйо́з кого, що. Надавати значення чому-небудь, вважати щось вартим уваги, цінувати когось і т. ін. Чого-чого, але наскоку звідси адмірал Янікоста зовсім не сподівався… Чи можна було приймати всерйоз отой напівлегендарний загін таврійської вольниці? Що вони могли значити проти нього? (О. Гончар).

прийма́ти / прийня́ти на се́бе що. 1. Зазнавати якогось впливу, перев. чого-небудь неприємного. Весь шквал обурення за простій приймає на себе виконроб товариш Красуля (О. Гончар); Завили й загавкали спущені з цепу собаки. Їхню злобну навалу прийняв на себе парубок, який відступав останнім… (О. Донченко). 2. Розділяти чиїсь переживання, переймаючись його болями, бідами і т. ін. Часто згадую ті легенди, де одна людина приймає на себе чужу біду і слабість, і жаль мені, що се можливо тільки в казці! (Леся Українка); Сам нахилявся над крихітним тільцем, що змагалося за життя, і мовчки приймав на себе той біль, той крик, той вибираючий душу доньчин плач (О. Гончар). 3. Вважати щось таким, що стосується особисто когось. Моя байка — Ні бійка, ні лайка: Нехай ніхто на себе не приймає, А всяк на вус собі мотає (Л. Боровиковський).

прийма́ти / прийня́ти се́рцем (до се́рця) що. Глибоко відчувати, розуміти, усвідомлювати що-небудь. Що гарячіше прийматимемо до серця чужі страждання, то частіше звертатимемося до вічності, до зірок (З журналу); Тож не цурайтесь видом бідним, нескладним гомоном її (пісні), А серцем .. Прийміть і полюбіть її (І. Франко); Летіли вдаль думки, немов осіннє листя, і серцем прийняла Оксана жах війни (В. Сосюра). щи́рим се́рде́ньком прийня́ти. Я віру Щирим серденьком прийняв (Леся Українка).

прийня́ти / прийма́ти естафе́ту чого, від кого, книжн. Продовжити чиїсь починання, традиції і т. ін. Письменник повинен бути гідним своїх великих попередників, з рук яких він прийняв естафету боротьби за людину, людину нової епохи (Ю. Смолич). перейня́ти естафе́ту. Від таких майстрів, як Ф. Юхименко та Я. Халабудний, перейняли естафету творчості різьбярі молодшого покоління (З журналу).

прийня́ти смерть. Загинути, померти. — Я ладна прийняти смерть у твоєму вогні за твою ласку, за один поцілунок (І. Нечуй-Левицький). прийма́ти смерть. Коли Тимко, мокрий, посинілий, ляскаючи зубами, виліз на берег, Джмелик повеселів очима: — А ти, видать, хлопець кріпкий. Смерть мовчки приймав (Григорій Тютюнник).