ПРИГОДА

ста́ти (бу́ти) у (вели́кій) приго́ді кому. 1. Допомогти кому-небудь; виручити когось. Цього вечора у Василя і Наталки, може, ще й не вистачило б сміливості обнятись, але тут у пригоді їм став споконвічний дівочий помічник — страх (О. Довженко); — Слухай, Кириле,— каже чорт, знявши шапку і вклонившись,— поможи мені у моїм ділі, а я тобі у великій пригоді стану (О. Стороженко); — Рости, моя дитино,— було їй каже вона,— рости, та хоч у якій-небудь пригоді будеш мені біля печі хоч (А. Тесленко); // Прислужитися кому-небудь. (Риндичка (до старшини):) Ой, розсудіть же мене; а я батечку, вам завжди у пригоді стану (М. Кропивницький); Дощик-дощику, іди На левади, на сади, .. Ще пройдися й по городі, Стань нам, любий, у пригоді (М. Познанська). 2. Виявитися потрібним, необхідним. — Поживеш — побачиш, як стануть у пригоді гроші (І. Нечуй-Левицький); Коли розлучалися, дівчина дала Маркові пляшечку із живлющою водо

шука́ч приго́д. 1. Мандрівник, який здійснює пошуки кого-, чого-небудь. Тоня і досі не може збагнути, що сталося з цим судном… Привели моряки його, кинули в затоці й пішли собі, розпаливши апетити степових шукачів пригод (О. Гончар). 2. Людина авантюристичних нахилів. Браун став хрестоносцем. Це припало до вподоби гонористому шукачеві пригод (А. Хижняк).