ПРИГНУТИ

пригну́ти / пригина́ти до землі́ кого, що. Примусити кого-небудь коритися, зробити когось, щось безсилим, податливим і т. ін. (Храпко:) Зять — мировим! га? Тоді держіться у мене всі лиходії, що на мене брехню точите, проти мене зле замишляєте! Я вас — до землі пригну! (Панас Мирний); (Коваль:) Вони хотять (хочуть), щоб страх і чорна туга пригнули наші душі до землі… Та не тужити я прийшов, а мститись, і помста наша громом пролуна! (О. Левада).