ПРИГЛУШЕНИЙ

як (мов, на́че і т. ін.) гро́мом приби́тий (рідше приглу́шений). Приголомшений якоюсь звісткою, дуже вражений чим-небудь; остовпілий (від якоїсь події, переляку і т. ін.). — Дякую тобі за пиво, а до роботи в понеділок не маєш чого приходити, я вже приняв (прийняв) другого. Нещасливий муляр став мов громом прибитий на ті слова (І. Франко); Отець Харитін приїхав додому, мов прибитий громом (І. Нечуй-Левицький); Пріська, що досі стояла коло печі, наче громом прибита, при тім слові Грицьковім уся затіпалася (Панас Мирний); Вийшли з палацу, неначе громом прибиті. Йшли до графа дідичами, а вийшли од його (од нього) старцями: хоч бери торбу та йди на жебри (І. Нечуй-Левицький); Вона стоїть серед хати, мов заворожена, мов громом приглушена (Ю. Збанацький); Дівчинка стояла наче приглушена громом (О. Донченко).