ПРИБИТИЙ

приби́тий (ще) на цвіту́. Розумово обмежений, психічно нездоровий; дурнуватий, недоумкуватий. Се був чоловік прибитий ще на цвіту, плохий, похилий (Марко Вовчок); // несхв. Такий, що робить невиправдані вчинки. — Ви на неї не зважайте. Вона ж на цвіту прибита. Раніше Василеві Прокоповичу жить не давала. Віру Андріївну гризла (Ю. Мушкетик).

уби́тий (приби́тий) го́рем. Засмучений, пригнічений тугою, стражданням і т. ін. Стоїть Васюта біля стінгазети.. Глянув сюди, на рахівника, вагаючись. Далі ступив до нього, до столу. Аж шапкою піт витер з обличчя. І зразу ж убитий горем,— ну, що його робити? (А. Головко); Перед фігурою (Христа) виділявся невеличкий горбок.. То була завіяна снігом промерзла хлібина.. Знову якась горем прибита людина принесла Божому Cину свій немудрий дар, сподіваючись полегшення чи собі, чи комусь із рідних (М. Стельмах).

як (мов, на́че і т. ін.) гро́мом приби́тий (рідше приглу́шений). Приголомшений якоюсь звісткою, дуже вражений чим-небудь; остовпілий (від якоїсь події, переляку і т. ін.). — Дякую тобі за пиво, а до роботи в понеділок не маєш чого приходити, я вже приняв (прийняв) другого. Нещасливий муляр став мов громом прибитий на ті слова (І. Франко); Отець Харитін приїхав додому, мов прибитий громом (І. Нечуй-Левицький); Пріська, що досі стояла коло печі, наче громом прибита, при тім слові Грицьковім уся затіпалася (Панас Мирний); Вийшли з палацу, неначе громом прибиті. Йшли до графа дідичами, а вийшли од його (од нього) старцями: хоч бери торбу та йди на жебри (І. Нечуй-Левицький); Вона стоїть серед хати, мов заворожена, мов громом приглушена (Ю. Збанацький); Дівчинка стояла наче приглушена громом (О. Донченко).

як (мов, на́че і т. ін.) до землі́ приби́тий. Невеселий, зажурений, мовчазний, з похиленою головою тощо. З-під насуплених брів засвітив гострий погляд, то окидав він (Чіпка) ним станового, то позирав на людей, що стояли мовчки, як до землі прибиті (Панас Мирний).

(як (мов, на́че і т. ін.)) з-за ро́гу (вугла́) (мішко́м) приби́тий. Дуже вражений, приголомшений чим-небудь, схожий на причинного, недоумкуватого; нерозумний. — Я — дурень, ідіот, .. пришелепкуватий, прицюцькуватий, з-за рогу мішком прибитий (З журналу); — Все ходить та сумує, мов з-за угла прибитий. Шкода сина, шкода й себе! (І. Нечуй-Левицький); На Христю — як найшло що: безпам’ятна, наче з-за угла прибита, вона вешталася поміж людьми (Панас Мирний); (Коваль:) Чого ти такий, мов із-за вугла мішком прибитий?.. Хворий, чи що?.. (М. Кропивницький); // З дивацтвами. — А я вам скажу, друзі: не спішіть кепкувати! Хай я трохи з-за рогу мішком прибитий, шукаю вітра в полі, а люди? (Д. Прилюк). на́че нама́ханий із-за ро́гу мішко́м. — Чого він такий? — Наче намаханий із-за рогу мішком (П. Панч).