ПРАВИТИ

відсебе́ньки пра́вити, фам. Самовільно чинити щось, поводитися на власний розсуд, доводити щось своє, особливе. — Що ви там одсебеньки правите? — весело прощебетала Жабі до Михайла.— Це не відсебеньки, а життя,— відповів він і спроквола пішов стежкою в напрямку села (Олесь Досвітній).

вкрути́ти (скрути́ти, утну́ти) ро́ги (хвоста́) кому. Присмирити, приборкати когось; обмежити кому-небудь свободу дій. — А цьому Пилипу ми таки вкрутимо роги, зробимо з нього чоловіка (В. Кучер); — Та постривайте, постривайте, пани кармазини, — гукнув один товстопикий синьокаптанник, — швидко ми вам хвоста вкрутимо! Не довго гордуватимете нами! (П. Куліш); Вкрутив гетьман хвоста цьому Терновому. А то вже такий став, що куди тобі! І на Москву їздив, і коло Капусти крутився, і на Дон посилали (Н. Рибак); А Омелькові роги скрутимо (В. Речмедін); І в Ліщинівці був (прикажчик), і в Глибоку Долину за десять верст мотався, але і там “вкрутили хвоста” (А. Головко); — Чухаєтесь, Кириле Остаповичу? — проходячи поблизу, насмішкувато кинув якийсь чаплинський гольтіпака.— Хочуть і вам хвоста утнути, га? (О. Гончар). вкру́чено хвоста́. Очевидно, Фреєві було вкручено хвоста за його великодушність, проявлену шістнадцять днів тому (І.

панахи́ду (заупокі́йну) пра́вити по кому—чому і без додатка. Не сподіватися на щасливий кінець чого-небудь, повернення когось і т. ін. — Гей! А що додому переказати? — гукають слідом останні. — Коли панахиди правити? — По своєму батькові прав! — озиваються задні з мартинівців (В. Винниченко); — Хоч ви, мамо, заупокійної не правте. Вистачає й без вас (В. Яворівський).

плести́ (пра́вити) сухо́го (сма́леного) ду́ба. Говорити дурниці, нісенітниці, обдурюючи кого-небудь. — Вона вірить сьому шарлатанові, а він їй плете сухого дуба (І. Франко); Вона якогось дуба смаленого править та обіцяє груші на вербі (Леся Українка).

показа́ти, де ко́зам ро́ги пра́влять. Провчити кого-небудь, завдаючи йому неприємностей, прикрощів і т. ін. Терентій сердито сплюнув .. Шкода, що немає Бабака. Він би показав, де козам роги правлять! (М. Рудь).

пра́вити бал. Керувати, господарювати, владарювати і т. ін. Коли трудомісткість править бал, непевно почувається і виробничник, і покупець (З газети); У період, який зараз називають застійним, тоді, коли, “вал правив бал”, .. модним був лозунг “Давай! Давай! Давай!” (З газети).

пра́вити своє́ (своє́ї). Відстоювати свій погляд, настійливо дотримуватися власної думки, наполягати на чомусь і т. ін. Хоч як Платон умовляв її, малюючи звабливі картини міського життя, Галина правила своє (М. Зарудний); — Одне діло робити, приміром, у затишку, у котловані, інше діло мерзнути під вітром,— правив своєї Тугай (Г. Коцюба); — Нешліфованим?! — знову підкинуло дідуся. — А так! — правлю своє. .. Є дещо гірше — штампи антиштампів: молоді чомусь із залисинами, а старші люди — патлаті (А. Крижанівський).

(там (туди́, зві́дти і т. ін.),) де ко́зам ро́ги пра́влять. Там, де важкі умови життя, де перебувають, куди потрапляють перев. не з власного бажання; далеко. Збирається (Ївга) на весілля, а жених там, де козам роги правлять! (Г. Квітка-Основ’яненко); Як то кажуть, протрубив від дзвінка до дзвінка там, де козам роги правлять, і разом з дружиною .. повернувся на Україну (З газети); — Досталося ж Денисові Лискотуну за усі його діла… .. і спроваджено .. до товариства, туди, де козам роги правлять (Г. Квітка-Основ’яненко); — Комашко заведе твою Саню туди, де козам роги правлять (І. Нечуй-Левицький); — Рубонеш одного, а вони селом наваляться на тебе, дадуть, скільки влізе духу, а потім відправлять туди, де козам роги правлять (М. Стельмах); (Гужій:) Здоров, Романе! Відкіля це з’явився? (Лановий:) Відтіля, де козам роги правлять (Я. Мамонтов). там, де Си́дір ко́зам ро́ги пра́вить. — Я думаю так: попадись ти оце кому-небудь з таким

тереве́ні пра́вити (рідше розво́дити, розпуска́ти і т. ін.) / розвести́ (розпусти́ти), зневажл. 1. Говорити дурниці, нісенітниці; базікати. Почав теревені правити і до людей скаржитись: — Ото, знаєте, Ратушнюк та оженився на Присяжнюк, та вже мені й не хочуть коритися (Нар. опов.); Причім тут зяб? — нахмурилася Марина: — А ні причім. Ніколи мені теревені правити (А. Крижанівський); Нестор дивився на неї поблажливими, спокійними очима, як на дитину, що городить теревені (Ірина Вільде); — Пішла! Бач, теревені розпустила! Тікай, поки ще ціла! (Л. Глібов). 2. про що і без додатка. Розмовляти про щось незначне, дріб’язкове і т. ін., марнуючи час; займатися балаканиною. Їм (жінкам) хоч цілий день, зібравшись у кучу, теревені правити, а що мужики їх та діти без обіду, так то їм і дарма (Г. Квітка-Основ’яненко); Всі вони (художники) молоді, цілеспрямовані. Їм ніколи правити теревені чи вдаватися в якісь сантименти. Во