ПРАВЕЦЬ

праве́ць уда́рив (ви́правив) кого. Хтось помер; не стало когось. — Чудесний прейскурант! Почив на лаврах дід Василь Хуряк. Гукає в небо Шабанов. Проповідника правець ударив (О. Довженко); Взнав, що крокодила дітки Лупляться з яєць: — Їх під квочку — і сусідку Виправить правець! (А. Крижанівський).

(як (мов, ні́би і т. ін.)) у праве́ць (прямце́м, правце́м і т. ін.) поста́вило (хто поста́вив) кого, безос. Хтось заціпенів на місці; остовпів. Пищимуху так прямцем і поставило, наче хто шпигонув гострим ножем у серце (Панас Мирний). Христю мов хто у правець поставив від такого питання, вона аж скорчилася (Панас Мирний).