ПРАВДА

ві́рою і пра́вдою, перев. зі сл. служи́ти, послужи́ти і под. 1. Віддано; щиро. — Нехай ясна пані візьме мене до себе за покоївку, я служитиму пані вірою й правдою (М. Старицький); Треба .. оправдати вибори, вірою і правдою послужити громаді (Панас Мирний); А та (сестра) не знає, чи цілувати, чи лаяти свого брата, який вірою і правдою догоджає панам і гне кирпу перед селянським родом (М. Стельмах). 2. Надійно, довго (про предмети, речі). — Сумка вірою й правдою служила мені всі ці роки і була добрим, надійним товаришем (А. Дімаров).

диви́тися / гля́нути пра́вді в о́чі (в лице́). Тверезо, об’єктивно оцінювати дійсність, справжній стан речей. Нема чого тішити себе надаремне, він не дитина, може дивитись гіркій правді в вічі (О. Гончар); Зростання тарифів на перевезення вантажів залізницями України є вимушеним заходом .. Треба дивитися правді в лице, що при обороті залізниць 6 млрд. грн. за 1999 рік збитки лише від пасажирських перевезень становили 1,4 млрд. грн. (З газети).

ні́де (ні́куди, нема́ куди́ і т. ін.) пра́вди діва́ти / ді́ти. Треба сказати відверто; безперечно. (Виборний:) Нігде (ніде) правди дівати, трудненько тепер убогій дівці замуж (заміж) вийти без приданого (І. Котляревський); — Нема де правди діти, а до роботи я не дуже то здатна..,— жартувала Тодозя (І. Нечуй-Левицький). ні́де пра́вди схова́ти. Батько завсігди казав, що як довчусь я в нашій школі, то віддасть мене ще в місто вчитися. Ніде правди сховати, мені не дуже це подобалось (Б. Грінченко).

по пра́вді. 1. з дієсл. Дотримуючись справедливості, не відступаючи від істини; дійсно, справді. Йшли (чумаки) по правді, і про це всі знали й вірили чумакам, бо він як скаже, так воно й є (Нар. опов.); Я ворожбу такую знаю, Хто що, по правді одгадаю, і вже ніколи не збрешу (І. Котляревський); Та й жив ти не в трояндовім вінку, Лаврового по правді заслуживши (М. Рильський). 2. зі сл. говори́ти, жи́ти і т. ін. Чесно, справедливо і т. ін. — Говори ж, сукин син, по правді: служив? (В. Винниченко); Завжди він говорив їм: “Живіть з правдою і по правді” (М. Стельмах). по чи́стій пра́вді. — Дурень Терень, от що я тобі скажу по чистій правді (В. Винниченко).

пра́вда о́чі ко́ле кому і без додатка. Неприємно комусь визнавати себе винним, слухати істину; соромно комусь. Він просто говорив усюди правду… А правда .. очі коле (І. Цюпа). гірка́ пра́вда ко́ле о́чі. Шакун на лайку мовчав як у рот йому води налито. Гірка правда, мабуть, дуже колола йому очі (Панас Мирний).

пра́вди ні́чого (ні́де) хова́ти / схова́ти. Дійсно, справді, звичайно. Та й правди нічого ховать, Нігде (ніде) нема Марусі рівні (Є. Гребінка); Батько завсігди (завжди) казав, що як довчусь я в нашій школі, то віддасть мене ще в місто вчитися. Ніде правди сховати, мені не дуже це подобалось (Б. Грінченко).

пра́вду мо́вити (мо́влячи). Уживається для підкреслення істинності того, про що йдеться, правдивості висловлювання; насправді. — Та й сам я — мовити правду — не хотів би більш підійматись на ноги. Бог знає, чи трапиться вдруге так гарно вкластись спати (П. Куліш); — Правду мовити, я не від того, щоб показати вам дещо (Ю. Смолич); Він, правду мовлячи, не почував ніякої охоти вчитися гри на фортеп’яні (фортепіано) (І. Франко).

рі́зати пра́вду (в о́чі (у ві́чі)) кому і без додатка. Говорити про все кому-небудь прямо, відкрито; відверто критикувати кого-небудь. Як перед більшим менший чоловік До правди повернуть язик Одважиться, по стародавній мові, Що хлібець їж, А правду ріж, Того й гляди — утнуть, як Комарові (Л. Глібов); — Мій приятель.. Роботящий і чесний чолов’яга.. У попереднього керівництва в немилості був. За критику і одвертість недолюбляли. Правду в вічі різав (З газети). рі́зати пра́вду-ма́тінку. Видає себе (Вечірко) за правдолюба — ріже правду-матінку (Ю. Мушкетик). рі́зати пра́вду-ма́тку. Я підводжуся й ріжу правду-матку. — Вибачте,— кажу,— пропустив титри, та, мабуть, воно на краще. Бо як молодий режисер, робимо скидку: “Все попереду…” (А. Крижанівський). рі́зати у ві́чі що. Таких (як Куцокінь) ніде не люблять начальники, а самі вони в начальники не пнуться.. Не люблять неволі, напівправди.., крутійства. Що думають, те й ріжуть у вічі
розмину́тися з пра́вдою. 1. Нечесно, несправедливо поводитися. Громада сама почувала, що розминулася з правдою, продаючи Денисові землю (Б. Грінченко). 2. Бути неправим, говорити неправду. Та тільки чи правда те, що д. Чайченко каже, буцімто українці так-таки зовсім не читають галицьких поетичних виробів? “Насмілюємось” не тільки бути певними, але й сказати ясно, що д. Чайченко грубо розминувся з правдою (І. Франко).

(уся́кими) пра́вдами й непра́вдами. Різними засобами, навіть порушуючи певні норми, етикет і т. ін.; будь-що. Не ждав, поки міністерство пришле йому гарних працівників: він сам їх .. шукав і правдами й неправдами перетягав на свій завод (П. Загребельний); Дехто з підліщан усякими правдами й неправдами видряпувавсь із злиднів (Є. Кротевич).

щоб так попра́вді ди́хав, перев. з особ. займ., лайл. Уживається для вираження незадоволення ким-небудь, зневаги до когось, побажання чогось поганого та лихого. — Козаки сидять згорнувши руки! — каже Шрам. — Щоб ви так по правді дихали. Коли б не козаки, то давно б вас чорт ізлизав (П. Куліш).