ПОШИТИ

поши́ти в ду́рні кого, грубо. Поставити когось у незручне, комічне становище; обдурити когось. Став (Писар) її пильно прохати, щоб як би того пана Микиту зовсім у дурні пошити (Г. Квітка-Основ’яненко); — Тепер він буде мститися за те, що ви його пошили в дурні (Василь Шевчук). у ду́рні обу́ти. У дурні німчики обули Великомудрого гетьмана (Т. Шевченко). в ду́рні ши́ти. Вчора йому на ковзанці... Левку, миленький... співала, а сьогодні вже в дурні шиє (М. Стельмах); // чим. Одурити за допомогою чого-небудь. — Ви мене вважатимете за простачка, якого можна пошити в дурні баєчкою (Василь Шевчук); // Продемонструвати свою перевагу, показати себе розумнішим від інших. Тарас приліг. Стомив його цей “дружній” диспут. Кожен себе вважає мудрим, прагне пошити в дурні іншого… (Василь Шевчук).