ПОХОДИТИ

іти́ (похо́дити) з глибини́ душі́ (се́рця). Відзначатися щирістю, відвертістю, проникливістю і т. ін. Татаєв вдивлявся в ці знайомі риси суворих, зморшкуватих облич, він знав, що слова промовців йдуть з глибини серця, знав, що додержать залізничники своєї обіцянки (О. Донченко); Я (Нестор) осторожний (обережний) і не люблю на не підготований відповідно ґрунт класти те, що мені дороге й цінне й походить з глибини душі (О. Кобилянська).

лома́ка похо́дить по кому, фам. Хто-небудь буде побитий, покараний, дістанеться комусь. Верзе (пан) притьмом: .. Що буцім ти, Рябко, так гавкав,— як собака, Що буцім по тобі походить ще й ломака (П. Гулак-Артемовський).