Фразеологічний словник української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О [П] Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
ПОТУПИТИ

поту́пити о́чі (в зе́млю). Дивитися вниз від сорому, ніяковості і т. ін.; засоромитися, зніяковіти. Він замовк, потупив очі в землю (Панас Мирний); Стояв (Андрій), потупивши очі в землю (О. Довженко).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ПОТУПИТИ


матиме такий вигляд: Що таке ПОТУПИТИ