ПОТРАПИТИ

(і) в сту́пі не влу́чиш (не втовче́ш, не спійма́єш і т.ін.) кого. Хтось дуже хитрий, спритний, вміє вийти з будь-якої складної ситуації і нікому не вдається довести його причетність до чогось, спіймати на чому-небудь. Тепер, за давністю літ, неможливо відшукати слід запропащеної рукописі (рукопису), та й винуватців того запропащення теж “у ступі не влучиш” (Леся Українка); Володьку зачепи — на ходу вигадає сто пояснень, такого в ступі не влучиш (О. Гончар); Діда і в ступі не влучиш... Сказав одні слова, а думає, мабуть, мішок витрушений, по-іншому (В. Большак); Не раз уже й Хома терпів через плутощі (плутні) шуряка... Він тобі з піску мотузку суче, а ти його в ступі не влучиш (Я. Гримайло); — А тебе, шилохвостий, напевне, і в ступі не втовчеш,— косував на нього дід (М. Стельмах); Не тільки редактор “Правди”, а й усі народовці львівські держали себе в цій справі так, що, кажуть, і в ступі їх не спіймаєш (М. Драгоманов

(на́че) ві́жка (вожжи́на) під хвіст попа́ла (потра́пила) кому і без додатка, розм., згруб. Хто-небудь, перебуваючи в яскраво вираженому неврівноваженому стані, бурхливо виявив впертість, шаленість або самодурство і т. ін. — Ти ба, розгаласувалася! Віжка під хвіст попала, чи що? Батька критикувати здумала? Дорости ще треба! (В. Попов); Нащо вже їх директор — і працьовитий, і тямущий, і чесний, а потрапить йому віжка під хвіст — за копійчину торгується (І. Муратов); — Та що скоїлось. Скоїлось те, що в пляшку поліз чоловік. І сказати б... так ні, статечний, розумний чоловік, а так наче вожжина йому під хвіст попала (А. Головко).

підверта́тися (попада́ти, попада́тися, потрапля́ти і т. ін.) / підверну́тися (попа́сти, попа́стися, потра́пити і т. ін.) під ру́ку (в ру́ки). Випадково опинятися поблизу, поруч кого-, чого-небудь або так, що можна легко взяти, дістати, використати і т. ін. Частував (Чіпка) кожного, хто підвертався під руку (Панас Мирний); Їли жадібно, їли все, що кому попадало під руку (Ю. Збанацький); Він (Франко) читав усе, що попадало в руки (М. Коцюбинський); Громадяни хапають, де тільки під руку попадається, все належне до скульптури: ескізи, бюсти і т. ін. (Леся Українка); Ганяв (Роман Васильович) усіх, хто потрапляв під руку, як сидорових кіз (Ю. Збанацький); Взяла (Софія) й собі газету, яка попалась під руку, і почала читати її (Леся Українка); Коли починався бій, тоді тримайся .. Біда якомусь вайлові, якщо він потрапить Багірову під руку в таку мить! (О. Гончар).

попа́сти (наско́чити, потра́пити і т. ін.) / попада́ти (наска́кувати, потрапля́ти і т. ін.) на слизьке́. Опинитися у скрутному становищі. — А мені здалось, що ти, Андроне Потаповичу, попав на слизьке, а признатися не хотів,— засміявся Броварник (М. Стельмах);— Треба довідатися, куди ті гроші йдуть. Старшина побачив, що наскочив на слизьке, і зараз звернув у бік: — Гроші всі цілі (Б. Грінченко); Товстоніг почервонів, зрозумівши, що потрапив на слизьке, і почав виправдовуватись: — Це ви мене неправильно зрозуміли (В. Вільний); Приснилось дещо тільки вранці, Та й то непевне та страшне: ..Що я боюся вийти з хати, Щоб не загнатись на слизьке (В. Самійленко). попа́сти на слизьку́. Агу! Троянці схаменулись, Та всі до Турна і сунулись; Пан Турн тут на слизьку попав! (І. Котляревський).

попа́сти (попа́стися, потра́пити і т. ін.) / попада́ти (попада́тися, потрапля́ти і т. ін.) в тене́та (у па́стку, в хому́т, у сильце́, в капка́н, у павути́ну і т. ін.), перев. чиї (чию, чий, чиє), які (яку, який, яке). Опинитися у скрутному становищі, в несприятливих умовах. Не втечеш неминучої долі! Й я не втекла її: пісні співала, а у тенета, як сарна, попала (Я. Щоголів); За свій труд попав у хомут (Укр.. присл..); Ой, хлопче, хлопче, — докірливо каже Роман, — не грайся з вогнем. І незчуєшся, як десь в капкан попадеш (О. Гончар); Після Вільшани фашисти відкотились до сусіднього села Шендерівки і попали в мішок (Нар. опов.); Ви (каменоломи) стали іграшкою в їх руках, попалися в їхні сильця (Г. Коцюба); Василина попалась у ту павутину несподівано (І. Нечуй-Левицький); На квартирі .. поліція влаштувала засаду, і .. (він) потрапив у пастку (В. Канівець).

попа́сти (попа́стися, потра́пити і т. ін.) / попада́ти (попада́тися, потрапля́ти і т. ін.) чо́рту в зу́би, грубо. Опинитися у скрутному становищі, бути в біді. Пройшовши мідні труби, попав чорту в зуби (Укр.. присл..); — Уже вертавсь у Паволоч, думав, що ти попавсь навіки чорту в зуби, так їхав рятувати (П. Куліш). попа́стися в зу́би біді́. Моєму поможи Енею, Щоб він з ватагою своєю Щасливо їздив по воді; Уже і так пополякали, Насилу баби одшептали, Попався в зуби був біді (І. Котляревський).

попа́стися (попа́сти, потрапити) / попада́тися (попада́ти, потрапля́ти і т. ін.) в ле́ща́та, перев. чиї, чого. Опинитися у скрутному, безвихідному становищі, в залежності від когось. (2-й чоловік (до 1-го чоловіка):) Хто раз попався у його (Бичка) лещата, годі вже пручатись! (М. Кропивницький). попа́сти в залі́зні ле́ща́та. Світлим ніжним юнаком я попав у залізні лещата фронту (П. Колесник).

потра́пити (попа́сти, наверну́тися і т. ін.) / потрапля́ти (попада́ти, наверта́тися і т. ін.) на о́чі. 1. чиї, кому. З’явитися перед ким-небудь, зустрітися з кимсь. В казармі Яресько, як і сподівався, одразу потрапив на очі командирові загону Шляховому (О. Гончар); А дитина після пригоди з Січкарем не дуже охоче попадала батькові на очі, бо він таки нагримав на неї (М. Стельмах); Розмови з ним не шукала (Маруся), не наверталася йому на очі — хто б пізнав, що кохає його! (Марко Вовчок); // перев. док. Випадково зустрітися комусь. (Сперанський) за будь-здоров вибанітував свого ординарця, який перший попався йому на очі (О. Гончар). 2. перев. без додатка. Бути помітним, на видноті; привертати увагу. А Чіпка одно гуляє, з шинку до шинку сновигає, та знай тягне з господи все, що тільки на очі навернеться (Панас Мирний); Нічого він (горобець) не тямив, ані гніздечка звити, ані зерна доброго найти,— де сяде, т

потра́пити (попа́сти, попа́стися і т. ін.) на (го́стрі (голо́дні)) зу́би кому і без додатка. Стати об’єктом лихослів’я, пліток і т. ін. Уся сім’я Глущуків потрапила на голодні зуби, і хто тільки не хотів, той і не перемивав їй кісток (С. Чорнобривець); Попав їм (сусідам) Заруба на гострі зуби (В. Кучер). попа́стися (попа́сти) на зубо́к. (Іван:) Вже він мені попадеться на зубок: я йому допечу, коли не кулаком, то язиком (М. Кропивницький); — Ну, бережись, Миколо, попав Тарасу на зубок! — сказав Гулак господареві (Василь Шевчук).

потра́пити (попа́сти, попа́стися і т. ін.) на язи́к кому. Стати об’єктом розмов, пересудів, дотепів, жартів і т. ін. — Вам вже й потрап на язик, Ярино Іванівно,— посміхнувся я (Ю. Збанацький); Потрапила їм сьогодні на язик незлобива тітка Іваниха, що ніколи й ні про кого не сказала лихого слова (З газети); Тільки попади їй на язик. На весь куток іде слава (О. Копиленко); Жінкам тільки попади на язик, засічуть, мов ті оси! (К. Гордієнко).

потра́пити (попа́сти, улу́чити і т. ін.) в ціль (у (са́му) то́чку). 1. Сказати, зробити саме те, що треба. — Вони (селяни) мене бояться ..— З якої речі? — У мене таке враження.— О-о,— зрадів Сергій.— Потрапили у саму точку (Григорій Тютюнник). 2. Виявитися, бути доречним у певній ситуації. Натяк її (Ольги) одразу потрапив у ціль, породивши в ньому страх (А. Шиян).

потрапля́ти (втрапля́ти) / потра́пити (утра́пити) в ритм чого, який. Діяти так, як інші, за певними правилами, канонами, стилем, порядком і т. ін. Захар мужнів духом,.. потрапляючи в дужий ритм великої перебудови країни (Іван Ле). потра́пити в тон. Леночка розповідала, вживаючи книжних зворотів мови, вона все хотіла потрапити в газетний тон (Ю. Яновський).