Фразеологічний словник української мови
ПОТИРАТИ

обтира́ти (отира́ти, витира́ти і т. ін.) кутки́ де, у кого, біля кого, чиї, зневажл. 1. Жити, перебувати де-небудь, у когось (перев. нічого не роблячи). А чого ж справді ви отираєте кутки? Тепер мужчини не повинні сидіти вдома! (С. Васильченко); А що можна сказати про волоцюг і пройдисвітів, які .. ніде не можуть нагріти місця, витирають чужі кутки? (П. Загребельний). обтира́ти (потира́ти) вугли́, діал. Заходив якийсь тип, що вже двадцять років обтирає вугли в Нью-Йорку (А. Хижняк); Чого мені журитися? ..Що я вік свій потираю Вугли в чужих хатах? (І. Манжура). 2. Часто або подовгу бувати десь, у когось, біля кого-небудь. Тоді були вони з нею приятелями й разом обтирали кутки в батюшчиних кімнатах (С. Васильченко); Він хоч уже і не такий собі великий панище, але служебник, коло панів кутки обтирає (І. Чендей).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ПОТИРАТИ


матиме такий вигляд: Що таке ПОТИРАТИ