Фразеологічний словник української мови
ПОСТІЛЬ

розділя́ти (діли́ти) / розділи́ти ло́же (по́стіль) з ким і без додатка. Бути з ким-небудь в інтимних стосунках. (Кассандра:) Троянки у неволі — і живі! Обходять кросна, розділяють ложе, дітей годують еллінам на втіху… (Леся Українка); Параска-Роксолана, бач, саме й мріяла про те, щоб розділити свою постіль — не з осоружним Демидом, а з молоденьким сотником, з якого вона мала намір випестувати вправного коханця (О. Ільченко).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ПОСТІЛЬ


матиме такий вигляд: Що таке ПОСТІЛЬ