Фразеологічний словник української мови
ПОСТІЛ

оЗу́ти (взу́ти, обу́ти і т. ін.) в постоли́ (в ла́пті) кого, заст., зневажл. Довести когось до злиднів, залишити без майна, позбавити багатства; розорити. — Народ зголоднів, а ніхто не подбає, їсти ніхто не дасть.. — Один розкошує, а другий..— Озуть пана у постоли (М. Коцюбинський); Горілка і гулі не одного в постоли взули (Укр.. присл..); Минуло днів і вечорів немало З тих пір, ..як, в постоли обувши свого пана, Спалили дві гуральні спозарана (А. Малишко); Гулі не одного в лапті обули (М. Номис).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ПОСТІЛ


матиме такий вигляд: Що таке ПОСТІЛ