ПОСТЕЛЯ

облягти́ (бу́ти, лежа́ти і т. ін.) на сме́ртній посте́лі, заст. Тяжко захворіти без надії на одужання; помирати. У панському дворі було неблагополучно! Маленький, 5 років, паничик Вітюньо обліг на смертній постелі (Дніпрова Чайка).

опини́тися / опиня́тися на Бо́жій посте́лі. Померти. Помічено, що, коли черговий віконт Горманстон опиняється на Божій постелі, довкруги замку з’являються лиси, аби вшанувати пам’ять того, хто був для них “своїм” поміж людей (З журналу).