ПОСТАВИТИ

перево́дити (ста́вити) / перевести́ (поста́вити) на ре́йки які, чого. Надавати чому-небудь певного спрямування; організовувати, спрямовувати, перетворювати і т. ін. що-небудь певним чином. Ми з Адаменком дві ночі сиділи в соляній шахті, радилися, сперечалися й вираховували, .. план того бою цілком постав у його голові, я лише коригував і переводив на практичні рейки (Ю. Яновський); — Це кустарщина, а не сад,— сказав Рябов.— Що? — Ви не іритуйте. Це кустарщина. Це треба ставити на державні рейки (О. Довженко).

поста́вити на карб кому, що. Звинуватити кого-небудь у чомусь або вважати винним у чомусь. Дошукувався (Павло) своєї вини на роботі і не знаходив. Йому .. поставили на карб і масло, і округлення цифр, і закупівлю корів у колгоспників (Ю. Мушкетик).

поста́вити на мі́сце кого. Певними діями, зауваженнями змусити когось опам’ятатися від зарозумілості, нескромності і т. ін. Чумакова мова починала тішити Обухова. Він розумів, що в кожну хвилину може поставити цього зарозумілого юнака на місце (Ю. Збанацький).

поста́вити на но́ги. 1. кого. Виростити, виховати і т. ін. когось. — Я круглий сирота: ні роду, ні плоду, ви мене на ноги поставили, ви мене до розуму довели (Г. Квітка-Основ’яненко); Каленик Романович і Ганна Сильвестрівна усиновили спочатку трьох хлопців-братів, потім ще двох, а разом з рідними синами поставили на ноги сім чоловік (І. Сенченко); // Допомогти кому-небудь утвердитися, підтримати когось. поста́вити на рі́вні но́ги. На флоті Павло був веселий, кмітливий і швидкий, як чайка в польоті. Це з ним тут щось сталося. Треба його поставити на рівні ноги, розбудити, щоб прокинувся назавжди (В. Кучер). 2. кого. Ви́ходити після хвороби, вилікувати когось. Дбайливі лікарі поставили її на ноги після перенесеного жахливого голодування, після запалення легенів (А. Хижняк); // Допомагати чиємусь одужанню, оздоровити когось. — Ні, мамо, ви вистудились, не гляділи себе… І тільки сильні ліки зможуть вас поставити на ноги… (З газ

поста́вити на плюс кому, що, книжн. Вважати щось зроблене хорошою справою; позитивно оцінити чийсь учинок. — Все-таки образливо, що цього маленького геройства ніколи й ніхто не помітить і не поставить тобі на плюс (М. Хвильовий).

поста́вити по́за зако́ном кого. Позбавити когось прав громадянства, заступництва з боку державних органів. Куди діватися? Власті нас не признають, поставили поза законом (І. Цюпа); (Адмірал:) Хто піде проти наказу, хто не виконає ультиматуму, той поставить себе поза законом (О. Корнійчук).

поста́вити / ста́вити догори́ нога́ми що. 1. Докорінно змінити що-небудь, зробити зовсім не таким, як було. (Зуб:) Винахід на винахід не скидається, вельмишановна Варваро Павлівно. Зараз мова йде про справу, яка всю нашу техніку взагалі догори ногами поставити може (В. Собко). 2. По-іншому розтлумачити, висвітлити щось, надати чому-небудь нового (часом протилежного) змісту, значення. Нова інформація, що надійшла, все поставила догори ногами (З газети).

поста́вити / ста́вити кра́пку (всі крапки́) над “і”. 1. З’ясовувати все остаточно, до кінця. Поговорити було про що. І то негайно, зараз, щоб поставити всі крапки над “і” (В. Кучер). 2. Завершувати, закінчувати що-небудь; остаточно вирішувати щось. Поставити крапку над “і” — то неабияке мистецтво у житті (Н. Рибак). розста́вити крапки́ і зна́ки о́клику. Данило розповідав про агрегат, а Василь Васильович думав своє. Несподівано для себе скрізь швидко і точно розставив крапки і знаки оклику (Ю. Мушкетик).

поста́вити / ста́вити на слу́жбу що, кому, чому. Використати, застосувати що-небудь в інтересах когось—чогось; змусити служити кому-, чому-небудь. Треба поставити на службу (людям) всю силу народної мудрості, весь життєвий досвід (О. Гончар); Справа честі — повністю відмобілізувати і поставити на службу науково-технічному прогресу великий науковий потенціал (З газети).

правце́м поста́вить кого, безос., зневажл. Помре хтось. Був би він рядовим — давно б лежав на операційному столі. А велике начальство само командує. Козириться, поки його правцем поставить (С. Голованівський).

ста́вити / поста́вити знак рі́вності між ким—чим. Визнавати кого-, що-небудь рівноцінним іншому; ототожнювати. Франко дорікає Нечую-Левицькому за те, що він ставить знак рівності між передовою російською літературою і російською державою з її чиновниками і жандармами, які придушували всяку вільну думку (З журналу); Між ученим і письменником-фантастом не можна поставити знак рівності. Якщо вчений живе сумою позитивних доведених істин, то письменник-фантаст будує свої твори на науково обґрунтованій мрії (З журналу).

ста́вити / поста́вити кра́пку. 1. на чому, в чому і без додатка. Закінчувати, рішуче припиняти що-небудь. Необхідні об’єктивні наукові дослідження документів. Тут ще крапку ставити рано (З журналу); З Марсом, справді, пов’язано чимало загадок. .. Все це свідчить, що в дослідженнях планети рано ставити крапку (З журналу); Гулька перехопив його погляд, збагнув, що перегнув палку, посміхнувся: .. — Давай на цьому поставимо крапку (М. Ю. Тарновський). 2. на кому. Розчаруватися, зневіритися в комусь. Колектив групи давно на цьому студентові поставив крапку (З газети).

ста́вити / поста́вити на ка́рту що. Ризикувати чим-небудь заради певної мети, успіху. — І я не розчарувавсь, генерале: край вартий того, щоб ради нього ставити на карту наш капітал (О. Гончар); — Я — що? Адже до замаху залишилося всього кілька днів. — І що ж? — Та ми ж все ставимо на карту! (В. Канівець); Тепер він горів бажанням будь-що врятувати вітчизну, поставити все на карту, але добути її волю (М. Старицький). ста́витися на карту, пас. Сьогодні на карту ставилося все. Аби ми вийдемо цієї ночі, або нас схоплять (Ю. Збанацький).

ста́вити / поста́вити на кін що. Ризикувати чим-небудь. Так було не раз: розчулений її сльозами, він беззастережно ставив на кін власні авторитет, ім’я, використовував знайомства, а потім розплачувався за те гірким каяттям (М. Олійник); Він поставить на кін усе. Воля або смерть… (В. Козаченко).

ста́вити / поста́вити на колі́на кого. Примушувати когось підкоритися. — І таки треба ставити бісових панів на коліна, щоб мужики панами ставали (М. Стельмах); Поставивши на коліна мирних вербівчан, вони (карателі) безпечно заходили в двори (А. Іщук).

ста́вити / поста́вити на одну́ до́шку кого, що, з ким—чим. Прирівнювати кого-, що-небудь у певному відношенні до когось, чогось. Галицькі народовольці ставили на одну дошку чесного великоруського хлопомана Ів. Аксакова з бюрократом п. Катковим, а то й з обскурантом п. Гаворським (М. Драгоманов); Їх (секту самаритян) ставили на одну дошку з язичниками, а ненавиділи ще більше (З журналу); — Турбая на одну дошку з Вишиваним поставила… А Турбай — то зовсім інша стаття! (С. Рудько).

ста́вити / поста́вити пе́ред фа́ктом кого. Повідомляти про те, що вже відбулося, сталося. — Гай будемо садити. В Тихій долині .. Я поставлю товариша Грицюту… перед фактом (В. Речмедін).

ста́вити / поста́вити пита́ння (спра́ву) ру́ба (ребро́м). Заявляти про щось відверто, прямо, принципово, категорично, з усією рішучістю. (Бережний:) Я ставлю питання руба: хто має право цей авторитет відняти в мене? (І. Микитенко); (Яків:) І став питання ребром. (Семен:) Та я ж ребром. Матері вже сказав, що женитись хочу (М. Зарудний); Біля банку знов повно люду. Знов сварня, знов гармидер. А попа все нема. Аж пополудні прийшла вість, що “вже є”. Народ заворушився. Ніщо їх тепер не стримає, всі ставлять справу на руба .. хоч ти їм кіл на голові теши (У. Самчук). стоя́ти ру́ба. Зокрема, після визволення Польщі від фашизму питання стояло руба: якою повинна бути ця держава? (З газети).

ста́вити / поста́вити під уда́р кого, що. Доводити кого-, що-небудь до загрозливого, критичного становища; підводити когось або зривати щось. Відсутність коштів ставило під удар усю їх роботу, всі їх надії на завершення її (З газети).

ста́вити / поста́вити себе́ на мі́сце чиє, кого. Уявляти себе в тих обставинах, ситуації, в яких перебуває хто-небудь інший. Балабушиха зачиталася і в думці все ставила себе на місце героїні романа (роману) (І. Нечуй-Левицький).

ста́вити / поста́вити стіну́ між ким—чим. Відчужуватися від кого-небудь, поривати близькі стосунки з ким-небудь; ізолювати кого-, що-небудь від кого-, чого-небудь. В тюрмі один признається, що він не з простих, і цим зізнанням ставить між собою і товаришами стіну (Ю. Яновський). стоя́ти стіно́ю. Штатні функціонери впродовж десятиліть стояли стіною між читачем (З газети).

ста́вити / поста́вити хрест на кому—чому, рідко над ким—чим. 1. Переставати покладати надії на когось, щось; зневіритися у комусь, чомусь. Бо знай: народ ніколи не умре. Іди туди, де люди творять світло І ставлять хрест на темне і старе (В. Симоненко); — І сей туди ж, докоряє! Я ж йому писала: поставте наді мною хрест! Чого ж йому ще треба? (Леся Українка). 2. Переставати займатися чим-небудь, робити щось. Порфирові стало тоскно на душі. Піти б у школу та сказати: — Ось я вернувся й на минулому ставлю хрест! (О. Гончар).

ста́вити (станови́ти) / поста́вити (приста́вити) до сті́нки (рідко до му́ру). Вести на розстріл; розстрілювати. Таких словом не діймеш, таких до стінки ставити… (Ю. Збанацький); — Так ти додому й дійдеш! Та тебе ж іще по дорозі гепеушники упіймають — відразу до стінки приставлять (А. Дімаров); Ми тим, хто нас гнобив віками .. Ми їх за днів минулих яд До муру ставили підряд, І залпи ночі протинали… (В. Сосюра).

(як (мов, ні́би і т. ін.)) у праве́ць (прямце́м, правце́м і т. ін.) поста́вило (хто поста́вив) кого, безос. Хтось заціпенів на місці; остовпів. Пищимуху так прямцем і поставило, наче хто шпигонув гострим ножем у серце (Панас Мирний). Христю мов хто у правець поставив від такого питання, вона аж скорчилася (Панас Мирний).