ПОСВІТЛІШАТИ

(на́че) посвітлі́шало в голові́ у кого, кому і без додатка. Хто-небудь став краще розуміти, сприймати щось. — Внизу під скелею був один Хома, а піднявся на скелю, то це вже зовсім інший Хома! І бачить далі, і чує далі. І в голові наче посвітлішало (О. Гончар).

посвітлі́шало на душі́ (на се́рці) в кого, кому, перев. від чого. Стало комусь приємно, легко, спокійно і т. ін. В Новонікуліно приїхали завидна. Ілля Миколайович уже здалеку побачив новий будинок школи, і на душі в нього посвітлішало (В. Канівець); Закрутилась, плин свій стишила Хмарина, як гора. Та від неї посвітлішало на серці в трударя (П. Дорошко). посвітлі́шало, поле́гшало на душі́. Парубкові посвітлішало, полегшало на душі і від свого рішення, і від своєї несподіваної великодушності (М. Стельмах).