Фразеологічний словник української мови
ПОСВИСТ

як (мов) соба́ка на по́свист, зі сл. іти́, бі́гти і под. Охоче; слухняно. Довго й не збирався Святополк, бо вже через два літа стояв під Києвом з печенігами, які йшли до нього, мов собака на посвист (П. Загребельний).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ПОСВИСТ


матиме такий вигляд: Що таке ПОСВИСТ