ПОРУКА

кругова́ пору́ка. 1. Взаємна відповідальність у певному соціальному середовищі, колективі, групі людей за кого-, що-небудь. Селяни були зв’язані круговою порукою, тобто відповідали один за одного своїм майном за сплату податків (З підручника). 2. Взаємна домовленість про утримання від чесного зізнання, про приховування чогось і т. ін. (перев. з корисливою метою). (Возний:) Всі грішні, та іще й як! І один другого так обманюють, як того треба, і як не верти, а виходить кругова порука (І. Котляревський); Сатиричному зображенню кругової поруки нижчих і вищих інстанцій бюрократично-чиновницького апарату присвячено байку (Гребінки) “Рибалка” (Іст. укр. літ.).