ПОРИВ

у пори́ві чого і без додатка. У стані сильного збудження, піднесення і т. ін. У пориві безстрашшя, з гранатами в руках кидались з окопів бійці на громихаючі на залізних гусеницях танки (О. Гончар); // Пристрастно, сзвильовано і т. ін. І, в пориві, підняла Маруся руки назустріч сонцю, обіллялась першим золотим його потоком, мов піднялася над землею,— і заспівала… (Г. Хоткевич); Хлопець в пориві припадає до її красиво викреслених вогкуватих губ (М. Стельмах). з пори́вом. (Деві (з поривом):) Се я зробив! Зовсім не дядько Річард! (Леся Українка).