ПОРА

на пе́рших пора́х (поча́тках). У період виникнення чогось, задуму створення чого-небудь; на самому початку, спочатку. (Загуба:) Тут же свої люди ще лишилися. Допоможуть на перших порах… (Я. Мамонтов); Буде трудно, правда. А надто на перших початках — ну, то що? (Г. Хоткевич).

на порі́. 1. У розквіті молодості, сил (про юнаків і дівчат, яким час створювати власну родину). Дівка на порі — женихи у дворі (Укр.. присл..); За столом чотири сини, — Разом з’їхались в гостину; Всі змужнілі, на порі, Як один — богатирі! (М. Шпак). 2. з дієсл. Настав час (робити, зробити щось). Давно на порі створити посібник словесної майстерності публіциста (З газети).

на порі́ ста́ти. Досягти, дійти зрілого віку, коли можна одружуватись (перев. про дівчину). Отож небога Уже чимала піднялась, Росла собі та виростала І на порі Марія стала… (Т. Шевченко); Тепер Килина давно вже на порі стала, давно дівує (Панас Мирний); Я стала дівка на порі, хоть боязка, похила й тиха, мій ґазда приглядівсь мені (І. Франко); Видавши одну, незчулася Яресьчиха, як і друга стала на порі, треба було і Вусті приданого дати (О. Гончар); — Інші дівчата в твоєму віці як? Стала на порі — шукає пару, виходить заміж, народжує дітей. Бо того життя не так і багато… (Є. Гуцало); Їй чогось було сумно, як і завше матері, що схилилась над сином, котрий став на порі (О. Ільченко). на порі́. От уже у нас і донечка на порі (М. Старицький).

пора́ і честь зна́ти кому і без додатка. Настав час залишити когось, іти звідкись, закінчити, припинити щось. (Марина:) Третій день гостюють, пора б вже й честь знати (М. Кропивницький); Хтось кинув з гостей: — Чи не пора вже нам і честь знати? Старицький підтакнув: — Авжеж, авжеж! І перший підвівся з-за столу (М. Олійник). пора й со́вість зна́ти. Ну, годі вже мені пащекувати .. Пора вже й совість знати. Прощай, моє ластовенятко любе! (М. Драй-Хмара).