ПОЛОХЛИВИЙ

не з полохли́вих (полохки́х). Сміливий, небоязкий. Парубок був не з полохливих. — Та що це таке .. Бить будете мене? — сміливо казав він (С. Васильченко); — Не з полохких я, пане мій, Ниць чолом не хилюсь… (П. Грабовський).

не (з) полохли́вого (лякли́вого, боязко́го і т. ін.) деся́тка (ро́ду). Хоробрий, сміливий, небоязкий. — Хлопець не полохливого десятка. А що поранило його, це ж не його провина (А. Головко); Видно, людина має свою думку і вдачею не з полохливого десятка (О. Гончар); Ми не лякливого десятка.., Є в нас міцна народна хватка (В. Іванович); — А ми не боїмось ..— Знаю, не полохливого роду (О. Гончар).