ПОЛЕ

випада́ти / ви́пасти з по́ля зо́ру. Залишатися непобаченим. — Ну, Леоніде Павловичу,— кокетуючи, ніби зніяковів Діденко і навіть опустив голову, але так, що Людмила не випала з поля зору.— Яке це має значення! (А. Головко).

випуска́ти / ви́пустити з по́ля зо́ру кого, що. 1. Переставати бачити кого-, що-небудь. Вони (Іван Ілліч та Ада) впізнали мене, всміхнулись так, наче тільки мене й хотіли бачити отут, усамітнившись, і я, ступивши два кроки назад, уже випустив їх із поля зору (Є. Гуцало). 2. Переставати стежити за ким-, чим-небудь; послаблювати увагу до кого-, чого-небудь. Пан Кшивокольський ніколи не випускав Олекси Довбуша з поля зору (Г. Хоткевич). 3. що. Не враховувати чого-небудь, забувати про щось. Нероздільну єдність об’єктивного і суб’єктивного, історичного і психологічного, епічного і ліричного моментів аж ніяк не можна випускати з поля зору (Л. Новиченко); — Докія Миколаївна не могла зовсім випустити з поля зору тонких психологічних особливостей складної натури свого сина (З газети).

(з) одного́ по́ля я́годи (рідше я́года). Однакові своїми поглядами, поведінкою, соціальним становищем і т. ін. (перев. негативними). — Ти і я — одного поля ягоди. Одна доля зв’язала нас (В. Большак); — Ні, вони (союзники) підуть на Гітлера війною. У нас же договір з нии є.— Що договір, коли вони з одного поля ягоди? (В. Кучер); — Що стражник, що становий — усі вони одного поля ягода, одним миром мазані!.. (Панас Мирний). ягідки́ одного́ по́ля. — Може б, отцю Миколаю шепнути, щоб він цим або тим святом настрахав Терентія.— Той настрахає,— криво посміхнувся парубок.— Вони, здається, ягідки одного поля (М. Стельмах). з одно́ї гіллі́ я́годи. — Адже се твій брат! Адже ви обоє з одної гіллі ягоди (І. Франко).

на́шого (ва́шого, ї́хнього і т. ін.) по́ля я́года, перев. із запереч. Подібний до кого-небудь своїми поглядами, думками, соціальним становищем, поведінкою і т. ін. А другий був молодий, високий козак, тільки щось азіатське; зараз і видно, що не нашого поля ягода, бо до Січі сходились бурлаки з усього світу (П. Куліш); — Йдіть собі, тітко Ярино, додому та лягайте спати.. Гріх таке говорити матері, вона не вашого поля ягода, вона свята жінка (Є. Гуцало); Всякий бачив, що це не їхнього поля ягода, хоч Тарас був зодягнений вельми пристойно (О. Ільченко); — Признатися, я б ніколи не сказав, що ти мого поля ягода, п’єш без смаку… (Ю. Яновський). я́гідка його́ по́ля. Відчувши, що високоосвічений Гриньов — ягідка не його поля, уникав (Онопрій) навіть вступати з ним в розмову (А. Іщук). з ва́шого по́ля я́года. Едіс Хеко — це, Катре, не з вашого поля ягода. Тут, крилатоброва, пахне океанськими валами, криками фіолетових

по́ле зо́ру. 1. Простір, який можна охопити поглядом; видимість. Дуб зникає з поля зору (І. Багмут); Я з цікавістю розглядав птаха. Та він змахнув дужими крильми і впав до землі. Я відразу загубив його з поля зору (А. Хорунжий). 2. Коло інтересів, предмет діяльності. Чому в цій ліриці таке звужене поле зору автора..? (Л. Новиченко). у по́лі зо́ру. Справа навчання працюючої молоді завжди має бути в полі зору держави (З газети); Питання пропаганди передового досвіду завжди в полі зору працівників міністерства (З журналу).

трима́ти (держа́ти) в по́лі зо́ру що, книжн. Постійно зважати на що-небудь, не випускати з уваги чогось. Жінки весь час тримають у полі зору той свій орієнтир, засльозеними від вітру очима окидають далеч та рештки станції, де, за їхнім припущенням, має бути польовий госпіталь (О. Гончар); Адміністрація підприємства постійно тримає у полі зору питання механізації та автоматизації виробництва, поліпшення якості продукції (З газети).

хай (неха́й) грім поб’є́ (уб’є́, приб’є́ і т. ін.). 1. зі сл. мене́. Уживається як заприсягання у правдивості своїх слів, щирості намірів, запевнення в чомусь. — Хай мене грім поб’є.., коли я їв чию часть (частину), окроме (крім) своєї! — клявся Попенко (Панас Мирний); — Хай мене грім поб’є, коли брешу… (І. Муратов); Хай мене грім уб’є, коли я знаю, в чім виражається їх “політика” (Леся Українка). хай грім се́ред чи́стого по́ля вда́рить. — Хай мене грім серед чистого поля вдарить, як я тобі зла зичу… (М. Зарудний). грім би вда́рив на цьо́му мі́сці. — Грім би мене вдарив на цьому місці, коли брешу… (В. Кучер). грім поби́й (бий). Що за славний рік новий! Отже, грім мене побий, Він сподобався мені, я складу йому пісні (В. Самійленко); — Я вже вас так буду шанувати, як нікого в світі, побий мене грім! (М. Стельмах); — Дідові куплю (мотоцикл),
шука́ти (лови́ти, доганя́ти) / злови́ти (пійма́ти) ві́тра в по́лі. 1. тільки наказ. форма. Безслідно зникнути, так, що марно й шукати. — Що ж то буде за чудасія? — Так, нічого: підхоплю тілько (тільки) на сідло отсю кралю, та й шукай вітра в полі. Махнем з побратимом навпростець до Чорної гори (П. Куліш); — Візьму його з собою, дам сапу в руки, покрутиться біля мене, а тільки відвернулась, уже лови вітра в полі! (О. Гончар); —Ха-ха-ха,— реготав професор,— вони (Яринка і Крайнєв) полетіли, ловіть вітра в полі (В. Собко). 2. Здійснювати безрезультатні пошуки кого-, чого-небудь. — А що гестапівці знайдуть (друкарську машинку)? — скрикнула Тамара.— Нехай шукають вітра в полі,— задиристо випалила Женя (А. Хижняк); (Лука:) Повернуся раніше від інших .. Одчиніть мені тихенько двері. Я ляжу, а вони хай шукають вітра в полі (Я. Галан); Але тут почув Бертольдо, як озвався голос долі: “Гей, біжіте, панські слуги, Та зловіте вітра в полі” (Ле

як били́на в по́лі, нар.-поет., зі сл. оди́н, сам. Зовсім одинокий, без рідних; самотній. Хазяйка наша була удовиця .. Розказує та й розказує, та все про своє лихо, що весь рід її звівся, що сама вона в світі зосталась, як билина в полі (Марко Вовчок); — За наших часів не можна жити поодиноко, як билина в полі (З. Тулуб). як били́нонька в по́лі. Ой, одна я, одна, Як билинонька в полі (Укр.. пісні).