ПОКУШТУВАТИ

діста́ти (покуштува́ти) (пече́ного) гарбуза́ від кого і без додатка, жарт. Одержати відмову під час сватання, женихання, залицяння. Орися при першій же розмові нагадала йому Настю з Пісок.— Дістав гарбуза від дочки хазяйської, то тепер уже й біднячкою не гребуєш! (А. Головко); Не один з магнатів і князів .. залицявся (до княжної), .. і кожному довелось .. покоштувать (покуштувати) гарбуза (О. Стороженко). схопи́ти гарбуза́. (Назар Петрович:) Так що тобі, хлопче, мабуть доведеться схопити гарбуза. (Сергій:) Хай так. Я хочу почути це від неї самої (Л. Дмитерко).

скуштува́ти (покуштува́ти) бере́зової ка́ші, ірон. Бути побитим. — Давно березової каші хочеш скуштувати! Я тобі не дяк у школі. Мене не обдуриш! (Д. Косарик); Побачила вона Романового батька і сказала йому, що Роман у класі дуже пустує .. Романові дома довелося покоштувати (покуштувати) березової каші (С. Васильченко).

скуштува́ти (покуштува́ти) ві́ника (ки́я, лози́ни, рі́зок, нагаї́в і т. ін.). Бути побитим чим-небудь. Хоч і горілкою мати витерли, і чаєм з липовим цвітом напоїли, та проте довелося і віника скуштувати, і в кутку постояти (Остап Вишня); — Може, ти мене заведеш у такий двір, що й коляки скуштую... — Та в такий же то й думка завести, — жартує Чіпка (Панас Мирний); А що різок покуштують, так усі — нехай уже будуть певні… (А. Головко).

скуштува́ти (покуштува́ти) хлі́ба якого, чийого. 1. Побути в неприємному, важкому становищі або пожити певний час так, як хто-небудь інший. Були між наших сусідів і такі, що в Парагваї скуштували заморського хліба та й подалися далі шукати щастя-долі (І. Муратов). 2. Пізнати, як дістається певний заробіток. Відтоді, як постояв він разом з дядьками простим молотобійцем біля ковадла і покуштував їхнього хліба, вже не покидало його відчуття того, що якоюсь часткою душі він мовби належить цим людям (О. Гончар).