Фразеологічний словник української мови
ПОКУТА

пуска́ти / пусти́ти ду́шу на поку́ту. Залишати кого-небудь живим; помилувати кого-небудь. (Ігнат:) Ой простіть мене, батечки!… Не буду! Простіть!… (Павло:) Чорт! (Ігнат:) Ой пустіть душу на покуту!.. (М. Костомаров).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ПОКУТА


матиме такий вигляд: Що таке ПОКУТА