Фразеологічний словник української мови
ПОКИВАТИ
кива́ти голово́ю на кого. Засуджувати чию-небудь поведінку, не схвалювати чиїхось вчинків. І громада тебе (нечесну) осудила, Підняла, мов ледащо, на сміх. І регочеться, пальцями тиче, Головою на тебе кива (І. Манжура). покива́ти голово́ю (про багатьох). Ох, якби те сталось, щоб ви (недолюди) не вертались, Щоб там і здихали, де ви поросли! І люди б не знали, що ви за орли, і не покивали б на вас головою (Т. Шевченко).
кива́ти голово́ю на кого. Засуджувати чию-небудь поведінку, не схвалювати чиїхось вчинків. І громада тебе (нечесну) осудила, Підняла, мов ледащо, на сміх. І регочеться, пальцями тиче, Головою на тебе кива (І. Манжура). покива́ти голово́ю (про багатьох). Ох, якби те сталось, щоб ви (недолюди) не вертались, Щоб там і здихали, де ви поросли! І люди б не знали, що ви за орли, і не покивали б на вас головою (Т. Шевченко).
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ПОКИВАТИ
матиме такий вигляд: Що таке ПОКИВАТИ
матиме такий вигляд: ПОКИВАТИ
матиме такий вигляд: Що таке ПОКИВАТИ