Фразеологічний словник української мови
ПОКИ
по́ки (до́ки) (й) сві́ту (заст. сві́та) (й (та)) со́нця. 1. з дієсл. у заперечній формі. Ніколи. Дивувались на шотландську волю І стороннії, чужії люди, Всі казали: “Поки світа сонця, у ярмі шотландський люд не буде!” (Леся Українка); — Щоб я тебе з Вихорами не бачив, доки світу й сонця… (Григорій Тютюнник); (Степан:) Не забуду тебе, моя зоре, доки світ сонця! (М. Кропивницький). 2. Весь час; вічно. Казала вона (Марта) мені: — Добре — довіку зостанеться добрим, житиме поміж людьми поки й світу сонця! (Панас Мирний); Щоб ти ходив, поки світу та сонця! (М. Номис).
по́ки (до́ки) но́сять (слу́жать) но́ги кого і без додатка. До того часу, поки є сила рухатися, працювати і т. ін. Щороку приїздять (сини) і вмовляють, щоб їхала з котримсь. Мати послухає-послухає, зітхне й скаже: — Спасибі, синочки, що запрошуєте, але не можу поїхати. Поки носять ноги, буду вас тут приймати (З газети); На селі почався переполох. Знаючи це, Онохрій Литка поклявся не кинути Багви, доки його носитимуть ноги (Г. Епік); Гей, чого ти засмутився, Став серед дороги? Тягни, друже, поки тягнеш, поки служать ноги! (П. Грабовський).
по́ки суд та ді́ло. Не чекаючи, не зважаючи на те, що колись настане, з’ясується і т. ін. Поки суд та діло, давайте по чарці (М. Номис); — Поки суд та діло, нам треба домогтися окремого клаптя землі для осідку війська (козацького) (С. Добровольський); — Станичного якраз не було, і затриманих, поки суд та діло, зачинили у клуні (М. Олійник).
як (коли́, до́ки, по́ки і т. ін.) рак сви́сне, ірон. 1. Уживається як категоричне заперечення змісту зазначеного виразу; ніколи. Це тоді буде, як рак свисне (Укр.. присл..); (Денис:) Коли ж настане той час? (Палажка:) Коли рак свисне (М. Старицький); Безбородько тоді ожениться з найстаршою з Річинських, коли рак свисне (Ірина Вільде). як рак засви́ще. — Коли ж то ти збираєшся розкошувати? — Хіба що аж тоді, як рак засвище. З такою каліччю добра мені не знати (М. Понеділок). 2. Невідомо скільки, невідомо коли; дуже довго. (Варка (з дверей):) Віддав гроші? (Демко:) Не всі. (Варка:) Тепер і дожидайся.., доки рак свисне, аж тоді Конаш віддасть останні (М. Кропивницький).
по́ки (до́ки) (й) сві́ту (заст. сві́та) (й (та)) со́нця. 1. з дієсл. у заперечній формі. Ніколи. Дивувались на шотландську волю І стороннії, чужії люди, Всі казали: “Поки світа сонця, у ярмі шотландський люд не буде!” (Леся Українка); — Щоб я тебе з Вихорами не бачив, доки світу й сонця… (Григорій Тютюнник); (Степан:) Не забуду тебе, моя зоре, доки світ сонця! (М. Кропивницький). 2. Весь час; вічно. Казала вона (Марта) мені: — Добре — довіку зостанеться добрим, житиме поміж людьми поки й світу сонця! (Панас Мирний); Щоб ти ходив, поки світу та сонця! (М. Номис).
по́ки (до́ки) но́сять (слу́жать) но́ги кого і без додатка. До того часу, поки є сила рухатися, працювати і т. ін. Щороку приїздять (сини) і вмовляють, щоб їхала з котримсь. Мати послухає-послухає, зітхне й скаже: — Спасибі, синочки, що запрошуєте, але не можу поїхати. Поки носять ноги, буду вас тут приймати (З газети); На селі почався переполох. Знаючи це, Онохрій Литка поклявся не кинути Багви, доки його носитимуть ноги (Г. Епік); Гей, чого ти засмутився, Став серед дороги? Тягни, друже, поки тягнеш, поки служать ноги! (П. Грабовський).
по́ки суд та ді́ло. Не чекаючи, не зважаючи на те, що колись настане, з’ясується і т. ін. Поки суд та діло, давайте по чарці (М. Номис); — Поки суд та діло, нам треба домогтися окремого клаптя землі для осідку війська (козацького) (С. Добровольський); — Станичного якраз не було, і затриманих, поки суд та діло, зачинили у клуні (М. Олійник).
як (коли́, до́ки, по́ки і т. ін.) рак сви́сне, ірон. 1. Уживається як категоричне заперечення змісту зазначеного виразу; ніколи. Це тоді буде, як рак свисне (Укр.. присл..); (Денис:) Коли ж настане той час? (Палажка:) Коли рак свисне (М. Старицький); Безбородько тоді ожениться з найстаршою з Річинських, коли рак свисне (Ірина Вільде). як рак засви́ще. — Коли ж то ти збираєшся розкошувати? — Хіба що аж тоді, як рак засвище. З такою каліччю добра мені не знати (М. Понеділок). 2. Невідомо скільки, невідомо коли; дуже довго. (Варка (з дверей):) Віддав гроші? (Демко:) Не всі. (Варка:) Тепер і дожидайся.., доки рак свисне, аж тоді Конаш віддасть останні (М. Кропивницький).
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ПОКИ
матиме такий вигляд: Що таке ПОКИ
матиме такий вигляд: ПОКИ
матиме такий вигляд: Що таке ПОКИ