ПОЗАТОРІШНІЙ

ма́сляні (поза́торі́шні) ви́шкварки, зневажл. Що-небудь незначне, не варте уваги; дрібниці. — За що ж його (сина) узяли? — А враг їх матір знає. За масляні вишкварки! (Панас Мирний); — Толкуються (говорять)! Про що толкуються? Про позаторішні вишкварки?.. (Панас Мирний); — Та годі вам гризтись за масляні вишкварки! (І. Тобілевич).

як торі́шній (поза́торішній) сніг, зі сл. потрі́бен, вплива́ти і под., ірон. Уживається для повного заперечення змісту зазначених слів; зовсім не (потрібен, впливати). — Дайте спокій. Ваш гетьман так мені потрібен, як торішній сніг! (П. Панч); — Потрібна ти тому Лимареві, як торішній сніг (І. Цюпа); — Не бійтесь, діду, ви тим бандитам потрібні, як торішній сніг (О. Слісаренко); Сидів на гауптвахті, та все це так на нього впливало, як торішній сніг (І. Микитенко). як поза́торішній сніг на лі́тню пого́ду. — То що ж гадаєте? Вплинуло це на отця Нокентія? Як позаторішній сніг на літню погоду (Ю. Збанацький).