Фразеологічний словник української мови
ПОЗАКЛАДАТИ

позаклада́ло ву́ха кому, безос., згруб. Хто-небудь утратив слух, не чує. Кричить, мов скажений, наче нам позакладало вуха (І. Нечуй-Левицький); — Та вже ж чую: не позакладало мені вух,— обізвалась Мокрина (І. Нечуй-Левицький).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ПОЗАКЛАДАТИ


матиме такий вигляд: Що таке ПОЗАКЛАДАТИ