Фразеологічний словник української мови
ПОЗАКЛАДАТИ
позаклада́ло ву́ха кому, безос., згруб. Хто-небудь утратив слух, не чує. Кричить, мов скажений, наче нам позакладало вуха (І. Нечуй-Левицький); — Та вже ж чую: не позакладало мені вух,— обізвалась Мокрина (І. Нечуй-Левицький).
позаклада́ло ву́ха кому, безос., згруб. Хто-небудь утратив слух, не чує. Кричить, мов скажений, наче нам позакладало вуха (І. Нечуй-Левицький); — Та вже ж чую: не позакладало мені вух,— обізвалась Мокрина (І. Нечуй-Левицький).
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ПОЗАКЛАДАТИ
матиме такий вигляд: Що таке ПОЗАКЛАДАТИ
матиме такий вигляд: ПОЗАКЛАДАТИ
матиме такий вигляд: Що таке ПОЗАКЛАДАТИ