ПОЗА

става́ти / ста́ти в по́зу (в пози́цію). Удавати з себе кого-небудь; приймати який-небудь вигляд, тон, щоб справити певне враження на когось. Я не беру на себе роль судді чи обвинувачувача — тепер, через багато місяців після аварії (на ЧАЕС), легко розмахувати кулаками. Не хочу ставати в позу всевідаючого прокурора (Ю. Щерабак); Вірші Василя Глотова — прості, задушевні, щирі… Читаючи їх, поет не стає в позу (З газети); (Степан Демидович:) Так вам прочитати (вірші)? (Писар:) Кажу ж вам, що горю. Ставайте в позицію та зразу й смаліть (В. Самійленко); Бунчук-Балаба розгнівався й став у позу ображеного генія (Л. Дмитерко); Йон крутнувсь по льохові, витяг з кутка мітлу з довгим держалом, став у позицію, підняв кумедно догори плечі, так що голова сховалась межи ними (М. Коцюбинський).