ПОЖИНАТИ

пожина́ти / пожа́ти ла́ври. Користуватися наслідками успіхів, досягнень і т. ін. Хай книжка лежить собі, а ми, братко, давай пожинати лаври (С. Васильченко); Кров залила професорове обличчя. Здогадався: операція на випадок успіху — відкриття в науці. Городенко не хоче пожинати лаври сама (Л. Дмитерко); Завдяки збігові обставин Коротун уперше пожав чужі лаври (З газети).

пожина́ти / пожа́ти плоди́ чого. Користуватися наслідками праці, діяльності і т. ін. Микола часто запізнювався, іноді не відвідував занять, прийшла пора екзаменів — пожинай плоди (З усн. мови). пожина́ти плоди́ пе́ршості. Козакова розбирали піхотинські ревнощі .. А танкісти, пожинаючи десь поблизу плоди першості, стрімко йдучи вперед, залишали.. свіжі сліди своєї роботи (О. Гончар).