ПОЖАР

як (мов, ні́би і т. ін.) із поже́жі (з пожа́ру), зі сл. уско́чити, влеті́ти і т. ін. Дуже швидко, зненацька і т. ін. Уже він (Йонька) і коси помантачив, уже й попробував, чи добре косять, уже дві люльки викурив, а в хаті й не думали прокидатися. Тоді він ускочив у хатину, як із пожежі: — Ти йтимеш сьогодні корову доїти чи ні? (Григорій Тютюнник).

як (мов, ні́би і т. ін.) на поже́жі (на пожа́рі), зі сл. бі́гати. В усі боки, в різних напрямках. — Здурів! здурів! Їй-богу, здурів…— кричала Маланка, бігаючи по хаті, як на пожежі (М. Коцюбинський).

як (мов, ні́би і т. ін.) пі́сля поже́жі (пі́сля пожа́ру). Зруйнований, занедбаний. (Семен Мельниченко:) Я покинув тебе (країну) ранньою весною; тоді ти була якась сумна, невесела, мов після пожежі (М. Кропивницький).