ПОДИХ

(аж) дух (по́дих) заби́ло кому. Хто-небудь дуже вражений; у когось перехоплює дихання (від збудження, хвилювання і т. ін.). Денисові знову забило дух, але вже не з страху, а з думки, що то зараз буде, що то він довідається? (Б. Грінченко); Орися розв’язала пакунок. Наче оберемок барвистих квіток польових розсипався у неї на колінах. Дівчині аж подих забило (А. Головко).

відда́ти оста́нній по́дих. Вмерти. Він (Гризлов) заворушив пошерхлими вустами, певно, хотів щось сказати, але так і не сказав, віддавши останній подих (В. Кучер).

до оста́ннього по́диху (зітха́ння). До кінця життя, до смерті. — Він до останнього подиху зберіг вірність присязі, вірність прапорові, вірність своїй Батьківщині,— говорив гвардії майор (О. Гончар); Мов книга ти, моє кохання, але на книзі цій печать. Я до останнього зітхання її не зможу прочитать (В. Сосюра).

ле́две (наси́лу) перево́дити / перевести́ дух (по́дих). Дуже важко дихати. Залитий по́том, ледве переводячи дух, метався (Юра) в нестямі (М. Кропивницький); Двома словами він пояснив, хапаючись, ледве переводячи дух, яке нещастя трапилося з Черняєвою (О. Донченко); Від бігу дівчина ледве переводила подих (С. Чорнобривець); Макар Іванович ледве перевів дух. Тремтячий, блідий, він привітався до доктора, попросив його сісти (М. Коцюбинський); Так бігли (хлопці), що аж ледве дух перевели (Грицько Григоренко). ле́две перево́дити ду́ха, діал. (Явдоха (ледве переводячи духа):) А я ж так і казала, що в пасіці його шукаймо… біля діда (Панас Мирний).

на одно́му по́дихові (по́диху). Легко, швидко, без труднощів. Не така вже й близька відстань од Семенютиного подвір’я до Змієвого валу, але Масюта здолав її, як мовиться, на одному подихові (І. Головченко і О. Мусієнко); Повість захоплює гострим сюжетом, барвистістю одмін (частин дії), вона читається на одному подиху (З газети).

не перево́дячи / не переві́вши ду́ху (дух, по́диху, по́дих), зі сл. випива́ти. Відразу, за один прийом; залпом. Григорію, що запізнився на гулянку, запропонували склянку горілки. Той, не переводячи духу, випив її до дна (З усн. мови).

одни́м по́дихом. 1. Дуже швидко, миттю, блискавично. Чутка про те, що побито іскрівців і що командир “Іскри” не хто інший, як колишній голова троянівської артілі Оксен, облетіла район одним подихом (Григорій Тютюнник). 2. Дружно, злагоджено. — Хороше було б, коли б уся Руська земля одним подихом жила (А. Хижняк).

перево́дити / перевести́ по́дих (дух, ві́ддих). Робити коротку перерву, короткий перепочинок в чому-небудь. Глущуки .. тягли .. воза з гноєм .. Катерина підкладала під колесо камінь, щоб не котився він донизу, перепочивали, переводили подих і знову тягли на гору (С. Чорнобривець); Хлопці мовчки поспішали за своїм командиром. З годину ще кушпелили, не переводячи, вважай, подиху (І. Головченко і О. Мусієнко); Про свою рушницю я забув одразу, бо ми дременули далі. Подих перевели аж біля озера (З журналу); Вони разом із Шарком побігли на гору і зупинилися, щоб перевести дух (П. Панч); Він дійшов до зобидженої Тетяниної могили, перевів віддих і сторожко оглянув .. світ (М. Стельмах). відвести́ дух. Вже як стала в лісі, то аж тоді дух одвела (Леся Українка).