ПОГОДА

жда́ти (чека́ти, вигляда́ти, сподіва́тися) з мо́ря пого́ди. Даремно надіятися на кого-, що-небудь, чекати чогось, залишаючись пасивним. — Чого ж ти сердишся? — звернувся він обережно.— Ти почекай. Я буду інженером. Ми ще не так заживемо.— Жди з моря погоди,— відрізала вона коротко (Г. Коцюба); — Тепер чекай з моря погоди, — зауважив Павло, коли підходили до камери.— Дарма радієте .. Вони м’яко стелять, але спати твердо (М. Сиротюк); Насос не встигає відкачувати воду, а як від перевантаження зіпсується? Прибуде вода, заллє трансформатор — та й по ньому. Будемо тоді кукурікати, виглядаючи з моря погоди (З газети); — Сиди й сподівайся з моря погоди! Ти не міг раніше щось придумати? (М. Стельмах). $ЖЕСТ

на пого́ді стоя́ло, безос. Сонячно, тепло (без хмар, опадів, вітру і т. ін). Так і не зміг Григорій пригадати сну… Кліпнув запаленими очима по золотих п’ятірках вікон — на погоді стояло, рання весна (В. Дрозд).

роби́ти / зроби́ти пого́ду. Вирішально впливати на що-небудь, бути визначальним. Вдалі вирішення, найкращі проробки, навіть окремі машини одного конструктора нині погоди в авіації не роблять (З журналу); І хоч не перевелися ще.. прогульники, все-таки не вони роблять погоду (З газети); — Яким би не був голова колгоспу, без вас, люди, без ваших рук, душевності і великодушності він погоди не зробить (М. Стельмах).

як торі́шній (поза́торішній) сніг, зі сл. потрі́бен, вплива́ти і под., ірон. Уживається для повного заперечення змісту зазначених слів; зовсім не (потрібен, впливати). — Дайте спокій. Ваш гетьман так мені потрібен, як торішній сніг! (П. Панч); — Потрібна ти тому Лимареві, як торішній сніг (І. Цюпа); — Не бійтесь, діду, ви тим бандитам потрібні, як торішній сніг (О. Слісаренко); Сидів на гауптвахті, та все це так на нього впливало, як торішній сніг (І. Микитенко). як поза́торішній сніг на лі́тню пого́ду. — То що ж гадаєте? Вплинуло це на отця Нокентія? Як позаторішній сніг на літню погоду (Ю. Збанацький).