ПОГИБЕЛЬ

в три поги́белі, зі сл. зігну́тися, зго́рбитися, ско́рчитися, скрути́тися і т. ін. 1. Дуже сильно; низько. Відкатні штреки (в шахті) низенькі, і коногон згинається в три погибелі, посвистуючи на коника, який тягне вагонетки (Ю. Яновський); Глущуки, згинаючись в три погибелі, тягли шляхом на гору воза з гноєм (С. Чорнобривець); Навіть коли вгледіли згорбленого в три погибелі чоловіка на сосновому окоренку біля входу до землянки, не відчули біди (І. Головченко і О. Мусієнко). 2. Догідливо, улесливо, шанобливо. Слуга .. вийшов до послів і, зігнувшись у три погибелі, мовчки показав обома руками на двері (О. Іваненко); Янкель і Тарас підійшли до дверей, Янкель скорчився в три погибелі і майже боком підкотився до гайдука (О. Довженко).

гну́ти (згина́ти, скру́чувати) / зігну́ти (скрути́ти) в дугу́ (в три дуги́, в три поги́белі і т. ін.) кого. 1. Суворістю, утисками примушувати скорятися, бути покірним; пригноблювати, придушувати. В дугу усякого він (магнат) гнув, Аж поки то якась Зозуля Його із міста не зіпхнула (Панас Мирний); — А отих хлопів та українських ходачкових дворян ми скрутимо в три погибелі (І. Нечуй-Левицький). 2. Мучити, гнітити. — Ще, брат, Федора сплоха не зігнеш… Гнули його в три погибелі всякі недолі, гнули, як лозу на каблучку… А що — зігнули?.. (Панас Мирний). гну́ти в сук. Оп’ять (знову) війна і різанина, Оп’ять біда гне в сук Латина (І. Котляревський).

гну́тися (згина́тися) / зігну́тися в дугу́ (в три поги́белі) перед ким. Плазувати, запобігати перед кимсь, виявляючи покірність. Ну та годі терпіти нам біду. Перед дворянами гнуться в дугу (Пісні та романси..); Шатай-Мотай згинався в три погибелі перед сильними, обдирав і грабував слабих (Від давнини..).