ПОГАНО

ле́гко (пога́но, недо́бре і т. ін.) лежи́ть. Не дуже оберігається, не охороняється; можна вкрасти. — Усе, каже, крадь, де тільки легко лежить… (Панас Мирний); — От скажіть, тату, а коли ми не брали того, що погано лежало? (М. Стельмах); Іноді просто прибирав, де погано лежало, а то й крав (П. Загребельний); Він змалку такий.. Що погано лежить, так і липне до його рук (В. Дрозд); Тітка ж Ялосовета ніколи не зазіхала і не посягала на те, що погано лежить (П. Загребельний).