ПОГАНИЙ

жа́рти пога́ні (коро́ткі) з ким—чим і без додатка. Необачність, непоступливість, необережність у діях і вчинках може призвести до поганих наслідків. Він прийшов до простого висновку: щоб бути на висоті, щоб тебе не підводили, треба міцно триматися і дати всім зрозуміти, що з ним жарти погані (М. Ю. Тарновський); Бувають дні, коли сюди приносить вітер дзвін дзиґарів із Петропавлівської фортеці. Це ніби їм нагадування про те, що їх чекає, що з владою погані жарти (Василь Шевчук); — Мало що може трапитись, коли людина не зовсім твереза... Всяке може статися. Це ж шахта. Тут жарти короткі... (Д. Ткач).

лихе́ (пога́не, зле і т. ін.) о́ко. 1. Той, хто здатний зробити неприємність, вчинити зло; недобра, недоброзичлива людина. Старий зітхнув і тихіше додав: ..— До мене тихцем, щоб лихе око не бачило, приходь (М. Стельмах); Предовга валка клекотливо посувалася в безмовні ліси, геть від людських осель, від лихого ока (П. Загребельний); — Ну, ти цього не кажи. Сміливий (Омелян)! А коли до мене приїжджає, то ніяке погане око не побачить (М. Стельмах); На дерев’яній обшивці (вітряків) іноді викарбовувалися й магічні знаки, які начебто оберігали від “дурного ока” (З журналу). 2. у кого і без додатка. Погляд людини, з яким пов’язують неприємність, нещастя і т. ін. Їх (грона винограду) стережуть від лихого ока та всяких пригод начеплені на кілки овечі, коров’ячі та кінські черепи (М. Коцюбинський); Він на пасіці як у дозорі: здатен-бо ж оберегти бджолу від злого ока (О. Гончар); Старші люди, які вміють “шептати на добро”, замовляють

пога́не сло́во. Лайливий, образливий вираз. — А .. казали, що в мене батька не було… байстрюк? — кажуть.. — Не думай про це, то погане слово! (Панас Мирний); Доки Шура перебувала на вогневій, жодне погане слово не зривалося ні в кого з уст (О. Гончар).

пога́ний (лихи́й) на о́ко (на о́чі), етн. За народними прикметами, людина, що поглядом може зурочити, завдати шкоди. Моя сусіда погана на око, на що не гляне — все призводить до втрати (З усн. мови).