ПОВОДИТИ

води́ти / поводи́ти за ніс (за но́са) кого, несхв. Обдурювати кого-небудь певний час, не виконуючи обіцяного або приховуючи щось. Коли б він і в цьому складі комітету був, напевно, все було б інакше. Він би не дав Рябоклячу з Пожитьком ціле село десять місяців за ніс водити (А. Головко); — Тамтешній воєвода водив за носа обох привідців.., доки не зміцнив оборону фортеці так, що не під силу було взяти її (Д. Міщенко); — Отакої! — здивувався тепер уже Кулик. На мить він розгублено замовк. А потім посміхнувся: розумію, мовляв, це так годиться. Жінка мусить спочатку відмовити, трохи поводити за ніс (С. Журахович); — Які цілі ти переслідував, коли писав про мене дописа в обласну газету? “Що ж робити? Поводить його трохи за носа чи відкрити карти зараз же?” (Григорій Тютюнник). води́ти за ки́рпу. Нехай лиш Турн, що верховодить І всіх панів за кирпи водить, З Енеєм порівня плеча (І. Котляревський). поповоди́ти за ніс (тривалий час

пово́дити / поводи́ти (повести́) очи́ма (о́ком, по́глядом і т. ін.). 1. по кому—чому, на кого—що і без додатка. Дивитися, спрямовувати зір на кого-, що-небудь. Парубки розгостилися, позасідали коло дівок, сміються, жартують, а на Марину ні один й оком не поведе (Н. Кобринська); Вже він вважав грекиню удовою, волосся стало стовбула — цариця з гострою бровою на нього оком повела (Л. Костенко); // по кому—чому. Оглядати когось, щось. Ось він (лейтенант) зупиняється на відстані десяти кроків, мовчки поводить по солдатському гурті байдужим поглядом (П. Колесник); // тільки док. пове́сти о́ком. Подивитися на когось, щось. Повів (Філіпчук) оком по цеху, по людях, по косах, по машині: все це було його (Ірина Вільде). 2. за ким—чим. Спостерігати за ким-, чим-небудь. Тухольські громадяни, видячи її, .. з уподобою поводили за нею очима (І. Франко).