ПОВІЯТИ

і́ншим (не тим) ві́тром пові́яло. Відчутно змінилися обставини, настрої, погляди і т. ін. Всі (в Кухтиній сім’ї) повірили, що іншим вітром повіяло і що жде їх щось нове, цікаве, нечуване досі (А. Іщук); — А ви ж торік казали, що Заруба такий, як всі…— Всі казали, а тепер бачу, що не тим вітром повіяло (В. Кучер).

сві́жим ві́тром пові́яло. Змінилися обставини, настрої і т. ін. на краще. Від її щирого голосу повіяло на Миколу свіжим вітром (В. Кучер); Торік з двома подругами прийшла вона на ферму і тут відразу повіяло свіжим вітром .. Приміщення побілили, причепурили (Я. Гримайло).

холо́дним ві́тром пові́яло. Змінилися обставини, настрої і т. ін. на гірше. Минули літа молодії, Холодним вітром од надії Уже повіяло (Т. Шевченко); То йому привиджується удача: земля знову його, він такий радий .. Аж ось повіяло холодним вітром з другого боку… Нема землі!.. (Панас Мирний).

хо́лодом пові́яло. 1. від кого. Хто-небудь дуже стримано повівся з кимсь, неприязно поставився і т. ін. до кого-небудь. (Оксана:) Він попрікає мене тобою. Зразу, коли приїхав, зустрів мене ласкаво, а коли взнав, що ти тут, так холодом од нього і повіяло (З. Мороз). 2. від чого. Хто-небудь неприємно вражений чим-небудь. Микола задумався. Холодом повіяло на нього від тої думки, але виходу не було (І. Франко).