Фразеологічний словник української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О [П] Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
ПОВІРЯТИ

свою́ ду́шу повіря́ти кому. Розповідати, довіряти кому-небудь щось потаємне, інтимне. (Тетяна:) Як Тарас поїхав, .. здається — год минає! .. Другому б я цього і не сказала, а вас не соромлюсь; так вже привикла вам свою я душу повірять (І. Карпенко-Карий).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ПОВІРЯТИ


матиме такий вигляд: Що таке ПОВІРЯТИ