Фразеологічний словник української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О [П] Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
ПОВІДДЯ

відпуска́ти / відпусти́ти пові́ддя. Не стримувати, не контролювати себе. Коло Дамуньки з уповноважених злітали всі набутки цивілізації, вони ставали схожі на сільську паруботу, яка на людях ще виказує сяку-таку сором’язливість, а вже в темряві .. відпускає повіддя (П. Загребельний).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ПОВІДДЯ


матиме такий вигляд: Що таке ПОВІДДЯ